На НМТ як не дивно, потрібно знати історичні терміни за програмою. Тому ми зібрали усі терміни з кожної теми тут разом. Незабаром ти будеш знати що таке урбанізувати індустріальну промисловість у ході промислового перевороту з чинимком різних монополій приватної власності 😀

Палеоліт – період історії людства, близько 1 млн років тму - 10 тис. років до н.е. 

Мезеоліт – період історії людства, приблизно 10–7 тис. років до н. е.

Неоліт – період історії людства, близько 7–4 тис. до н. е.

Енеоліт –  період історії людства, близько 4–3 тис. років до н. е.

Бронзовий вік –  період історії людства, близько II тис. до н. е.

Ранній залізний вік –  період історії людства, IX ст. до н. е. – IV ст. н. е.

Привласнююче господарство – форма господарства, що ґрунтується на вилученні з навколишнього середовища продуктів харчування, створених природними процесами (мисливство, рибальство, збиральництво). 

Неолітична революція – історичний період переходу в епоху неоліту від привласнювального до відтворювального типу господарства, виникнення тваринництва, землеробства. 

Відтворювальне (продуктивне) господарство – спосіб життя, який ґрунтується на землеробстві та скотарстві. У цьому випадку люди вже споживають продукти, створені власне ними: хліб, вирощені овочі та фрукти, м'ясо та молоко свійської худоби. 

Археологічна культура –  сукупність матеріальних пам'яток, які належать до однієї території та епохи, і мають спільні риси.

Колонізація – процес заселення та освоєння нових територій.  

Кочовик – народ плем'я, або люди, що кочують, не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше.  

Курган – насип над стародавньою могилою, високий земляний, рідше кам'яний, насип над стародавнім похованням. 

Племінний союз, племінне об'єднання — об'єднання кількох племен. Древляни, поляни, сіверяни і т.і.

Князь — голова роду племені, є правителем князівства, зазвичай у славян 

Полюддя (від «ходіння по людях») — збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі, що його провадив кожної осені київський князь або його намісник

Язичництво — релігія до прийняття християнства, де люди поклонялися богам природи.

Християнство — релігія, заснована на вченні Ісуса Христа. Була прийнята на Русі у 988 році Володимиром Великим 

Шлюбна дипломатія — шлюб між різними династіями задля отримання політичної вигоди, посилаючись на родинні зв'язки

Погост — адміністративно-територіальна одиниця Київської Русі, місце, де збирали данину.

Уроки — визначений розмір сплати данини

Вотчина, вотчинне землеволодіння — земельна власність, яку князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати. 

Умовне землеволодіння — землеволодіння, що надавалося за службу у війську.

Бояри — назва представників правлячого стану у Київській Русі, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою. 

Ярлик — у Золотій Орді це письмовий указ хана, що надавав право на управління окремими підлеглими їй територіями

Баскак — монгольський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана. 

Віче — загальні збори громадян міст України-Русі для розгляду громадських справ. 

Боярин — вищий соціальний стан на Русі та середньовіччі України, приближені до влади князя та мають вплив на державні рішення 

Смерд — оссбисто вільні селяни, які виконували державні повиності на користь князя 

Ізгой — особа, яка з деяких причин перейшла з вищого в нижчий соціальний стан 

Закуп — тимчасова залежний селянин, який через деяку заборгованість перед феодалом, віпрацьовує свій борг 

Рядович — особа, яка уклала з феодалом договір найму та працювала на нього 

Холоп (раб) — особа, яка перебуває в особистій залежності у князя 

Ікона — зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого Письма, виконані за певними правилами (канонами), і наділені сакрально-культовыми функціями

Мозаїка — сюжетне зображення або орнамент, зроблені з фрагментів різнокольорових каменів, смальти тощо й укріплені на шарі цементу або вапняного розчину 

Фреска — традиційна техніка розпису внутрішніх стін і склепіння храмів 

Книжкова мініатюра — витвір образотворчого мистецтва невеликого розміру в книгах 

Билина — жанр героїчного епосу, здебільшого прославляють подвиги народних героїв, богатирів 

Літопис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Польщі, Білорусі, та інших країн слов'янського походження в якому оповідь велася за роками (хронологія) 

Шляхта — привілейований стан у суспільствах доби середньовіччя та нового часу, у ширшому розумінні — заможна правляча верхівка, яка має вплив на державні рішення. 

Магдебурзьке право — одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі у часи Середньовіччя. 

Магістрат — у XIII–XIX ст. узагальнена назва (за магдебурзьким правом) органів станового міщанського самоврядування і суду в деяких європейських державах (зокрема, й в Україні).

Цехи — закриті корпоративні спілки, що складалися з членів, приналежних до одного або кількох зближених ремісничих фахів, поширені в містах Західної Європи починаючи з XI–XII століття. 

Дике Поле — традиційна назва чорноморських степів, де спочатку ніхто не мешкував у XVI–XVII століттях.

Козак — вільна озброїна людина, східноєвропейський найманець, представник військового стану 15–20 століття.

Військо Запорозьке Низове — козаки, які перебували на Запорозькій Січі разом з кошовим отаманом у XVI-XVIII ст. 

Реєстрові козаки — частина українського козацтва, які наймалися до служби королю Речі Посполитої, за що отримували деякі привілеї 

Городові козаки або Військо запорозьке Городове — козаки, які мешкали не на Січі, а в мітсах та селах, були найбільшою часткою козаків у XVI-XVIII ст. 

Запорозька Січ або Запорізька Січ — укріплений осередок де перебувало Військо Запорозьке Низове 

Козацька старшина — військовий та адміністративний керівний орган (влада) козаків .

Кошовий отаман — виборна службова особа в Запорозькій Січі (XVI–XVIII ст.), яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі. 

Гетьман — керівник Війська Запорозького. Титул правителя держави (Гетьманщини) з 1648 по 1764 роки.

Клейноди — відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів. 

Воєводство — назва адміністративно-територіальних одиниць у Речі Посполитої 

Братства — національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православної та унійної шляхти та міщан у XVI–XVIII ст. Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах. Займалися книгодрукуванням, підриманням православної церкви і т.і. 

Українська греко-католицька церква, скорочено УГКЦ — церква, яка утворилася через з'єднання католицької та православної церкви у одну, (Брестська унія 1596р.) 

Полемічна література — церковні твори, де йшли дискусії про об'днання правослвної та каталицької церкви 

Фільварок — Панський сільськогосподарський хутір, багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж, де використовувалася праця селян (крипаків). Який утворився пілся поширення влади Польща на Україну (Люблінська унія 1569р.) 

Кріпаки — це люди, що не мають своєї хати, нічого свого. Вони повинні все життя працювати на свого господаря. 

Панщина або відробіткова рента — примусове й безплатне виконання підданими певного обсягу робіт у господарстві власника. 

«Золотий спокій» — період 1638–1648 рр., коли не було значних повстань козаків. Від завершення повстання Якова Острянина до початку Національно-Визьволної війни Богдана Хмельницького 

Національно-визвольна війна (Хмельниччина) — війна в 1648–1657 рр., мета якої було визволення руського (українського) народу від Речі Посполитої, яка насаджувала свою мову, віру, закріпатчувала та принижувала українців.

Військо Запорозьке — 1) військово-політична організація з центром у Запорозькій Січі; 2) державне утворення Гетьманщина, що виникло під час визвольної війни Богдана Хмельницького в середині XVII століття на території Середнього Подніпров'я, Полісся, Брацлавщини і Запорожжя; 3) назва реєстрового війська в Речі Посполитій та Гетьманщині. 

Гетьманщина — українська козацька держава, яка виникла на теренах України внаслідок найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. 

Покозачення — соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського соціуму, що наприкінці XVI-XVIII ст. становив одну із провідних тенденцій соціального розвитку.  

Руїна — період, коли Гетьманщину ділять інші держави та втручаються в її внутрішні справи (Речь Посполита, Московське Царство, Османська Імперія). Період Руїни часто пов'язують з кінцем гетьманування Б. Хмельницького до гетьманування Івана Мазепи.

Великий згін — насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну організоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 роках під час Чигиринських походів 

Чигиринські походи — воєнні походи Османської імперії, метою яких було здобуття Чигирина. Юрій Хмельницький був використаний як лице походу. У 1679 р. Чигирин було повністю зруйновано 

Конституція — основний державний документ (закон). Основний закон держави за яким приймаються інші закони

Малоросія — назва українських земель, які охопллювали Лівобережжя та Київ, згодом і всі українські землі підвладні Російській імперії.

Малоросійська колегія або Перша Малоросійська колегія — орган, що був створен для керування українськими землями в скаді Російської імперії замість гетьмана у період з кінця правління Івана Скоропадського до Данила Апостала (1722-1727рр.) 

Зросійщення або русифікація (також іноді росіянізація, змосковщення, помосковщення) — політика яка сприяла примусовому насадженню російської культури, мови, звичаїв, традицій, ідей іншим народам, що знаходилися у складі Російської імперії через заборони та інші примусові заходи. 

Коза́цьке баро́ко або Украї́нське баро́ко — мистецький стиль, що був поширений на українських землях у XVII–XVIII століттях, прийшовши з Європи 

Коза́цькі літо́писи — історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття. Розповідають та прославляють козацьку добу в історії України 

Паланка — адміністративно-територіальна одиниця у період існування Нової Січі (1734–1775 роки)

Зимівник — тип поселення поширений у козаків, хутір на якому вони вели своє власне господарство 

Нова Січ (Підпільненська Січ) — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734–1775 роках, створена у 1734 р., щоб застосувати козаків у новій російсько-турецькій війні 

Задуна́йська Січ, Дунавецька Січ — козацьке військове формування на території Османської імперії XVIII–XIX століть., сформувалися з біглих козаків після зруйнування Запорозької Січі у 1775р. 

Гайдамака — народний повстанець, учасник гайдамацького руху на Правобережній Україні.

Колії́вщина — козацько-селянське національно-визвольне повстання у Правобережній Україні у 1768–1769 роках. Спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного українського населення в Речі Посполитій, згодом подавлено сумісно з військами Російської Імперії, лідерами  був Максим Залізняк, Іван Гонта 

Опришки — учасники українського селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI столітті – першій половині XIX століття, лідером був Олекс Довбуш 

Нація — це етносоціальна спільнота, об'єднана певною самоназвою, мовою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам'яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей, усвідомленням своєї ідентичності (національною самосвідомістю).

Українське національне відродження — рух українців на території Австро-Угорської (поячаток з Галиччини) та Російської (початок з Слобожанщини) імперіях, за відродження національно-культурної самосвідомості українців 

Національна ідея — Ідея, ціль, мета певної нації до чого вони прагнуть і набір потрібних заходів, які терба ужити, щоб її досягнути 

Масонство — релігійно-етичний рух, прибічники якого закликають до морального самовдосконалення. Масони — це члени духовно-етичних організацій. 

Промисло́вий переворо́т або промисло́ва (індустріальна) револю́ція — перехід від ручної до машиної праці. Перетворення мануфактури на фабрику/завод 

Будителі — представники українського національного відродження на Закарпатті першої половини XIX ст. лідером був Олександр Духнович 

Революція — вибух невдоволення народу, початок радикальних змін, який зазвичай починається з повалення влади насильним шляхом (збройним) 

Революції 1848–1849 років (відомі під назвою «Весна націй» та «Весна народів») — низка революцій, що сталася в Європі у 1848 році, привела до змін на українських землях, що перебували у складі Австро-Угорської імперії (скасування панщини, створення Головної Руської Ради, скликання Собор руських учених, утворення українськомовної газети «Зоря Галицька» ) 

Романтизм — ідейний і художній рух у культурі кінця XVIII – першої половини XIX ст., в основі якого — духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури та фольклору, ідеалізація минулого.

Класици́зм — етап розвитку національної архітектури, який існував з останньої третини XVIII ст. до середини XIX ст. Відбився також в літературі, створенні інтер'єрів і в ужитковому мистецтві. 

Київська козаччина — масовий селянський рух у Київській губернії та Чернігівській губернії 1855, спрямований проти національної і соціальної політики російського уряду в Україні під час Кримскьої війни (Східної війни) 1853-1856 рр. 

Земства — виборні органи місцевого самоврядування (земські збори, земські управи) в Російській імперії створені за земською реформою 1864 р. Займалися розвитком освіти, утриманням хворих та лікувальних закладів 

Громадівський рух (українофліи) — напівлегальний безпартійний рух у другій половині ХІХ ст., представнки якого займалися громадською діяльністю.

Трудова еміграція — виїзд людей з міста/країни у інше місце проживання через трудову діяльність задля покращення свого економічного стану 

Кооперація — це форма організації людей зазвичай для досягнення якоїсь економічної мети. В основному була притамана для українців, які проживали на території Західної України в складі Австро-Угорської імперії 

Москвофільство (русофіли) — суспільно-політична течія на Західній Україні в складі Австро-Угорської імперії, яка була протилежна народовській. Обстоювала думку про один єдиний народ разом з Росією 

    Народовці (українофіли) — суспільно-політична течія на Західній Україні в складі Австро-Угорської імперії, яка була протилежна москвофілам. Підіймала національно-культурну свідомість українців та прагнула об'єднання всіх українців 

Радикалізм — методи, способи, дії, які є швидкі та рішучі для прямолінійного досягнення наміченої мети, видкидаючи будь-який компроміс.

Політична партія — особлива громадська організація (об'єднання), яка прагне досягти мети, загальної для її членів шляхом отримання і здійснення політичної влади. 

Нова ера — україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. у Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів. 

Меценат (геній, мільярдер, філантроп) — благодійник, який підтримує за свій кошт культуру, освіту, науку, медецину та інші гілки суспільного життя 

Теа́тр корифе́їв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді за підтримки Марка Кропивницького 

Реалізм — художній метод у мистецтві, що ґрунтується на відтворенні дійсності, правдивості  

Модернізм — це філософський і мистецький рух, який поряд з культурними течіями та змінами виник через широкомасштабні та далекосяжні трансформації у суспільстві в кінці XIX — початку XX століть. 

Відруб — земельна ділянка, що виділялася селянинові на правах особистої власності, з'явилася у період Столипінської реформи 

Хутір — вид населеного пункту у якому є одна садиба або декілька. За Столипінською реформою земельна ділянка, що виділялася у приватне володіння селянській родині 

Чорносотенці — російські націоналісти, які виступали за самодержавство, не визнавали інших народів як окремих (українців, білорусів) 

Страйк — організаційне байкотування виробництва робочими (відмова від працювання) задля виконання вимог робочих власниками підприємств 

Загальне виборче право — право громадян обирати або бути обранами в органи державної влади та міського самоврядування 

Світова війна — збройна боротьба між великими коаліціями держав против один одного, на різних континентах 

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — російський орган для керування західноукраїнськими землями у 1914 р., які увійшли до складу Росії в ході Галицької битви 

Мобілізація — призов військовозобов'язаних на службу в діючу армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану.

Евакуація — процес виведення населення і життєважливих ресурсів першої необхідності з території можливої загрози від катастрофи чи воєнного конфлікту. 

Автономізація — надання певній території автономні права (обмежену самостійність).

Самостійники — течія, люди якої прагнуть самостійність (незалежність) держави.

Українська Центральна Рада (УЦР), також Центральна Рада — орган законодавчої влади України, який утворився унаслідок лютневої революції в Росії та домагався утворити автономну Україну у складі Російської республіки. УЦР був визнаний народом у квітні 1917р. на Національному Українському Конгресі. Діяв з 4 (17) березня 1917 — до 29 квітня 1918. 

Універсали Української Центральної Ради — державно-політичні акти, які приймала УЦР під час 1917-1918 рр. задля організації своєї влади в Україні. Усього видала 4 універсала від автономії до самостійності (незалежності) 

Генеральний секретаріат — виконавчий орган Української Центральної Ради, що діяв з 1917 до 1918 року, з'явився одразу після першого універсалу 

«Вільне козацтво» — добровільні військово-міліцейські формування в Україні в 1917–1918 рр., створені за територіальним принципом для охорони правопорядку та підтримки місцевої української влади

Установчі збори (референдум) — збори громадян для вирішення питань держави 

Більшовизм (від більшовик) — революційна марксистська течія (комунізм) яка була прихильником жорстоких, недемократичних способів повалення влади та керування державою. Диктатура пролетаріату 

Курултай — установчі збори тюрських народів для вирішення державних питань. В історії  України — кримських татар

Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв у 1919-1920 роках. 

Соборність — Об'єднання держваних утворень на добровільній основі в одну державу. В українській історії прикладом соборності є Акт Злуки УНР та ЗУНР

Отаманщина або Отаманія — діяння місцевих «отаманів» на території де невстановлена міцна державна влада. Прикладом може бути Н.Махно, 

Воєнний комунізм — внутрішня політика більшовиків для удержання влади у 1918–1921 роках під час Громадянської війни. Здійснювалося націоналізація підприємств, продрозвертска, хлібозаготівля, терор населення, мобілізація, застосування примусової праці 

Червоний терор — насильницькі заходи (тілесне знешкодження), що здійснювали більшовики на підконтрольній їм теритоирії для очищення їх опонентів та «шкідників соціалістичної революції» 

Інтервенція — втручання у внутрішні справи держави іншої держави. Прикладом може бути інтервенція Антанти на території Півдня України 

Чортківська офензива — історична назва удачної наступальної операції Української Галицької Армії (УГА), здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року у ході польсько-української війни 1918-1919 рр. 

Київська катастрофа — провальне взяття Києва армією УНР 1919 року під проводом Симона Петлюри. Яке стало провалом через зайняття Києва білогвардійськими військами та перехід української галицької армії на бік білогвардійців 

Автокефальна православна церква — самокерована (незалежна) Вселенської православної церкви 1921-1927 рр. очолювана В. Липківським 

Тоталітаризм — різновид недемократичного режиму держави, характеризується повним контролем держави за всіма сферами життя людей. Притаманий СРСР у 1920-1930-х роках  

Нова економічна політика (НЕП) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи у 1921-1928 рр. Утворилася через постійні повстання селян, які були невдоволені політикою воєнного комунізму, тому владі прийшлоося піти на поступки та трохи пом'якшити комуністичний режим. В епоху НЕПу проводилися заходи, які суперечили комуністичній ідеології: приватизація тільки дрібних підприємств, створення кооперацій, ведення продподатку, застосування найманої праці, відновлення грошей, з'явлення заможних селян (куркулів) 

Коренізація (українізація) — полтіика СРСР у 1923-1932 рр., яка проводилася у націоналних республіках з метою зробити лояльне населення до радянської влади. Розвивалася українська мова, література, культура, створювалися українські мистецько-літературні об'єднання, проводилися екзамени на державну службу зі знання української, збільшилася питома вага українців у владі 

Індустріалізація — процес переходу від аграрного до промислового виробницва, впроваджуючи машину технічність. Проводилася в СРСР з 1925 року 

П’ятирічка (П’ятирічний план) – система планування економіки СРСР на 5 років із встановленням конкретних цілей розвитку.

Індустріалізація УРСР – прискорене будівництво заводів і фабрик у 1920–1930-х роках для розвитку промисловості.

Колективізація – примусове об’єднання селянських господарств у колгоспи, що призвело до масових репресій та голоду.

Репресії – каральні заходи держави, зокрема арешти, заслання та розстріли.

Розкуркулення – насильницьке вилучення майна у заможних селян («куркулів») та їх виселення.

Закон «Про п’ять колосків» – репресивний закон 1932 року, що карав навіть за дрібну крадіжку зерна в період голоду.

Голодомор 1932–1933 років – штучний голод, спричинений діями радянської влади, що призвів до мільйонів жертв.

«Чорні дошки» – покарання сіл та районів, мешканців яких звинувачували в саботажі; передбачало вилучення продуктів і блокаду.

Націонал-ухильництво – звинувачення партійних діячів у надмірному захисті національних інтересів.

Розстріляне відродження – знищення радянською владою українських митців, науковців і діячів культури у 1930-х роках.

ГУЛАГ – система радянських таборів примусової праці для політичних в’язнів та кримінальних злочинців.

Паспортна система в СРСР – контроль держави над переміщенням громадян через запровадження паспортів.

Геноцид – знищення етнічної, релігійної чи соціальної групи населення.

Соціалістичний реалізм – офіційний стиль мистецтва в СРСР, який прославляв комуністичну ідеологію.

Осадництво — політика уряду Польщі здійснена в 1920-х роках з метою заселення територій де проживали українці військовими й цивільними колоністами-поляками, що призвело до асимиляції українців 

Пацифікація — гоніння на українців за вказівкою Юзефа Пілсудського у 1930 р. проводилося на Галиччині. Характеризувалося заарештуванням, побиттям, вбивством українців, розгромленням українських бібліотек, установ, організацій і таке інше 

Інтегральний націоналізм — політична ідеологія, яка була створена Донцовим, бере у собі мету творення своєї нації понад усе будь-якими засобоми. Офіційна ідеологія ОУН. 

Русинство — (від слова Русь) термін щодо людей, які перебували на території Закарпаття та вважали себе окремим народом.

    Політична еміграція — добровільне чи вимушене переселення зі своєї батьківщини через політичні обставини.

Радянізація — насильницьке насадження на певній території норм економічного, суспільно-політичного та культурного життя, що було характерним для СРСР. Прикладом може слугувати радянізація Західної України у 1939-1941 рр., 1940-1950-х роках. 

План «Барбаросса» — назва невдачного плану німців по блискавичному, швидкому захопленню СРСР у 1941 році, яке обірвалося внаслідок великого випаленого плацдарму бойових дій як Україна 

Тактика спаленої землі — метод ведення війни, я саме знищення всього живого та корисного, при відступі, щоб не досталося супротивнику. Знищення доріг, будівель, баз, мостів, сел, міст, людей. Користувалися такою тактикою СРСР у 1941 році, а згодом і Німеччина у 1943 році 

Новий порядок — політичний режим, який хотів встановити Німечиина на всіх окупованих територіях, задля повного знищення суверенітету цих територій, їх пограбування на матеріальні, людські ресурси та встановлення панування арійської нації 

План «Ост» — план Німеччини по освоєнню окупованих територій, не зміг до кінця бути реалізован. Характеризувався примусовою працєю населення, вивезенням корисних копалин (у тому числі землі), вивезення людських ресурсів на працю до Німеччини 

Голокост — політика Німеччини по повному знищенню єврейського народу, від якого загинуло 6 мільйонів людей єврейського походження 

Остарбайтери — назва людей, які були вивезені з СРСР на працю в Німеччину за планом «Ост»

Концентраційний табір — в'язниця для утримання в ній великої кількості населення, зазвичай військовополонених та цивільних 

Колабораціонізм — співпраця населення для допомоги іншій держви проти своєї держави, зазвичай це відбувається на окупованих територіях

Похідні групи ОУН — займалися створенням українських адміністрацій, установ на територіях звідки відійшли більшовики у 1941 році. Згодом німці їх почали розцінювати як ворогів та арештовувати. Проіснували до 1945 року 

Українська повстанька армія (УПА) — підпільна військова організація ОУН, яка боролася за визволення України від окупантів як Німеччини, так і СРСР. Була заснована 14 жовтня 1942 року 

Бандерівці — послідовники Степана Бандери, у пропаганді СРСР та РФ усі хто виступає за незалежність України 

Чорносвитники — окремий підрозділ армії СРСР, який формувався з цивільних людей, які жили при окупації Німеччини до їх звільнення СРСР, були повністю непідготовлені, створені «на м'ясо»

Депортація — примусове виселення людини з певної території

Український визвольний рух — національно-визвольний рух на етнічних українських землях у 1920–1950 роках, який мав за мету поновлення української незалежної держави. Зазнав невдачи 

Відбудова — один з періодів СРСР який тривав з 1945 року після завершення війни до 1953 року - смерті Сталіна. Характеризувався відбудовою народного господарства, яка здійснювалася строго за п'ятирічним планом 

Операція «Вісла» — примусова депортація українського населення з сходу на захід Польщі, здійснена урядом Польщі у 1947 р.  через активізацію ОУН та УПА на території Лемківщини, Підляшшя. Здійснювалося з метою асиміляції українців. 

Операція «Захід» — примусова депортація населення з Західної України до Казахкстану та Сибіру, здійснена урядом СРСР у 1947 р. через активізацію ОУН та УПА. Здійснювалося з метою припенення боротьби ОУН та УПА 

Ждановщина — політика СРСР здійсненна секретарем ЦК ВКПб Ждановим, яка встановлювла повний контроль над культурою та мистецтвом та їх діячами. Почалися зоборони усіх митців, які намагалися у своїх творіннях натякнути на окрему якусь національність, наприкалад, українську. Митці за свої національні погляди обвинувачувалися у буржуар націоналізмі та зазнавали гоніння з боку партії та народу. Обвинувачиння здобули Рильський, Довженко, Сосюра. Все це призвело до гальмування та упадку культури 

Лисенківщина — полтіика СРСР здійснена проти науки як генетика. Влада СРСР не визнавала генетику як справжню науку через свої комуністичні погляди, тому ця наука в СРСР була підлягала забороні. 

Космополітизм — ідеологія світового громадянства, яка запевняє в тому що загальнолюдські цінності важливіші за національні, немає відокремлення людей на різні народи і нації, а є тільки люди. Закликає об'єнуватися всім народам в один єдиний 

Холодна війна — це непряме, невійськове зіткнення, яке полягає у гонці двух держав за перевагу однієї у свті. Холодна війна тривала з 1947-1991 рр. між СРСР та США. Характеризувалася гонкою озброєння, науки та інших досягнень з метою досягнути перваги у світі 

Десталінізація — процес ліквідації та розвінчання культу особи й сталінської політичної системи, створеної радянським лідером Йосипом Сталіним у 1953-1964 рр. 

Культ особи — безмірне звеличення постаті, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера. 

Лібералізація — це пом'якшення недемократичного режиму на більш демократичний у різних сферах життя, наприклад, науку, культуру, економіку тощо. 

Політична реабілітація — зняття судимостей, які були здійсненнні незаконно та відновлення «доброго імені» незаконно засудженого 

Хрущовська відлига — певна лібералізація суспільного життя у СРСР після смерті Сталіна та приходу Хрущова 1953-1964 рр. Через яку з'явилися дисиденти, шістдесятники, бо трохи знизився контроль дрежави за культурою. Але практично змін ця відлига не показала  

Раднаргоспи (ради народного господарства) — органи державного управління, утворені за територіальним принципом, що керували промисловістю та будівництвом у межах економічних районів, тобто були створені для процесу децентралізації, посилили роль місцевих керівників 

Шістдесятники — покоління українських митців з вираженою національною позицією, які сформувалися у період хрущовської відлиги, які прагнули піднести національну свідомість українців через свої твори. Осередком став клуб творчої молоді «Сучасник». Представниками були Костенко, Драч, Симоненко, Горська 

Дисидентський рух  — громадяни СРСР, які в 1960-х – на початку 1980-х років відкрито піддавали сумніву й критикували офіційну комуністичну ідеологію та політику. Намагалися мирним, ненасильним шляхом перетворити владу на демократичну 

Дефіцит — нестача будь-чого, у більшості випадків якогось товару 

Застій — політична криза, що використовується для позначення одного з останніх періодів існування СРСР 1965–1985 рр. Характреризувалася кризовими явищами в суспільстві, зниження темпів розвитку 

Розвинений соціалізм — нова радянська ідеологія, яка виникла у 1980-х роках, через розуміння, що комунізм неможливо побудувати 

Номенклатура — назва посадовців, які керували СРСР 

Самвидав — видавані поза цензурою підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання на території СРСР, які пропогували дисидентські ідеї

Тамвидав — книги, які пропагували ідеї заборонені комуністичною партією СРСР, завозилися різними людьми з-за кордону і поширювалися на території Радянського Союзу. 

Правозахисник — це професійний знавець, який знає правову систему та законодавство та захист прав людини є професійною його діяльністю. Багато правозахисників були у дисидентському русі 

Перебудова — загальна назва сукупності політичних й економічних реформ, які зазнали повного краху і стали наслідком розпаду СРСР, що проводилися в СРСР у 1985–1991 роках в період правління Горбачова 

Гласність — перехід від недемократичного до демократичного режиму, послабелення цензури, надання населенню свободи слова, можливості критикувати владу 

Плюралізм — можливість населення обирати своїх представників у органи державної влади та місцевого самоуправління для обстоювання своїх власних інтересів

Український національно-демократичний рух — українська політичний рух, що виступав за відродження України та її демократизацію.

Багатопартійна система (багатопартійність) — політична система, при якій може існувати безліч політичних партій. Стало можливим в СРСР у період перебудови 

Державний суверенітет —  повнота влади держави, самостійність держави, її незалежність від інших держав у внутрішній і зовнішній політиці. 

Незалежність — можливість приймати самостійні рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність для держави — політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет. 

Ринкові відносини — це відносини і зв'язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі продажу товарів. 

Референдум — консультування з народом для вирішення державних справ, діють як і вибори, але стоїть в бюлетені не кандидат, а питання на яке можна дати відповідь тільки  «Так» чи  «Ні»

Президент — голова країни у державах з республіканською формою правління 

Корупція — неправомірне користування держпосадовцями своєю владою для особистого збагачення, яке шкодить суспільству 

Тіньова економіка — підприємтсва, які не є на офіційному обліку та таким образом ухиляються від сплати податків. Більше за все було поширено у 1990-х роках в Україні 

Олігарх — людина, яка має великі статки та ще має політичний вплив на державу. 

Помаранчева революція — мирна, ненасильна зміна влади у 2004 році. А саме проведення 3 туру виборів через маосву фальсифікацію на виборах президента у 2 турі виборів де переміг В.Янукович. 

Поліконфесійність — наявність багатьох релігій течій та конфесій у межах однієї країни (регіону, суспільства).

Євромайдан — протестні акції громадян, які були не згодні з припиненням євроінтеграції України 

Революція гідності — збройна зміна влади, яка відбулася у результаті переростання Євромайдану у революцію через невдоволенням громадян рівнем життя та діями керівництва країни. Була з листопада 2013 року до лютого 2014 року 

«Небесна Сотня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції гідності) у листопаді 2013 — лютому 2014 року. 

Анексія — це неправоміірне, насильницьке приєднання державою територію іншої держави 

Сепаратизм — політика відокремлення певної території, з певною кількостю населення держави у іншу окрему суверенну державу 

Антитерористична операція на сході України (АТО) — військова операція здійснена на подавлення сепаратизму на Сході України де з боку сепаратистів підтриманих Росією почалося відокремлення від України. Сама операція  тривала з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 була частково вдалою. Після АТО на сході України була введена операція Об'єднаних сил (ООС). 

Тимчасово окупована територія України — юридичне володіння Україною певною територією, але фактичне не контрулювання її через втрату у ході військових дій Росії. Станом на 24 лютого окупованами територіями були Крим та частина Донбасу, після приєдналися частини Херсонської, Запорізької та Харківської областей 

  «Кі́боргами» —  називають українських військових учасників героїчної оборони Донецького аеропорту (26 травня 2014 — 22 січня 2015), під час війни на сході України. 

Волонтерський рух — допомога всіма охочими українських військових, яка почалася з 

Волонте́рство, або волонте́рська дія́льність — це особа, яка добровільно віддає свій час, енергію та навички для допомоги іншим або підтримки різних благодійних та громадських ініціатив. 

Люстрація — зміна посадовців, які вже давно керують або скомпрометували себе 

Громадянське суспільство — суспільство громадян з високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних властивостей, яке утворює розвинені правові відносини з державою; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага. 

Безвізовий режим між Україною та Європейським союзом — статус, що дозволяє громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу, починаючи з 11 червня 2017 року. 

Екуменізм — ідеологія та рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій.