ZNOMax HISTORY - Тема 13

ZNOMax HISTORY

ТЕМА 13. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVIII – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

Програма ЗНО/НМТ

Терміни за програмою

Будителі — представники українського національного відродження на Закарпатті першої половини XIX ст. лідером був Олександр Духнович

Революція — вибух невдоволення народу, початок радикальних змін, який зазвичай починається з повалення влади насильним шляхом (збройним)

Революції 1848–1849 років (відомі під назвою «Весна націй» та «Весна народів») — низка революцій, що сталася в Європі у 1848 році, привела до змін на українських землях, що перебували у складі Австро-Угорської імперії (скасування панщини, створення Головної Руської Ради, скликання Собор руських учених, утворення українськомовної газети «Зоря Галицька» )

Історичні документи

Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ 1770-х – 1780-х рр.

«У тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними»

Діяльність «Руської трійці»

«…управління ревізії книг доручило мені... прорецензувати анонімну книжечку, написану руською і надруковану в Угорщині в Буді в 1837 р. під назвою “Русалка Дністровая”. Творик цей, що містить різні сумнівні місця і видає автора як прихильника нововведень, скоро буде заборонений цензурою…»

«Перша українська промова в семінарії, репрезентована "Голосом галичан, створеним народною мовою.., була подією новаторською і стала доброю спонукою до ширших позасемінарських виступів рідною мовою, до нових національних маніфестацій...»

Наслідки «Весни народів»

«Започатковано видання першої української газети, …скликано Собор руських учених – усіх прихильників культурного й національного розвитку Галицької України, створено осередки культурно-просвітницького руху українців – “Галицько-руська матиця” і “Народний дім”»

Наслідок підбурювання народа до повстання Л. Кобилицею

«Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ, що рейхстаг ухвалив рішення: “Вважати депутата Л. Кобилицю, з виборчої округи Вижниця на Буковині, виключеним зі складу рейхстагу”

Заклик Головної руської ради

«2. Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...

3. Будемо берегти наші конституційні права, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів покращення його життя конституційним шляхом...»

«...як по зимі весна наступає, так і стан той смутний нині змінився через Конституцію. Браття! ...єсть то сонце, котре як всім, так і нам засвітило і до нового життя пробудило. Вставайте ж, Браття, бо вже час! ...але не до звади і незгоди, а щоб забезпечити дані нам свободи. ...Будьмо народом!»

Про Олександра Духновича

«...взяли мене в підозрі за то, що я руські... книги писав, і нещасного дня 27 квітня 1849 року арештували мене роз’ярені мадяри, і спочатку в міському домі Пряшева заперли...»

Персоналії

Персоналії за програмою: Іван Могильницький, Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, Олександр Духнович, Лук'ян Кобилиця.

Маркіян Шашкевич

Маркіян Шашкевич — український греко-католицький священник, письменник, студент Львівського університету:

натхненник та ідейний лідер «Руської трійці»;
виголосив першу українську промову в семінарії;
один з авторів альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.).

Іван Могильницький — український греко-католицький священник, учений-філолог, засновник товариства галицьких греко-католицьких священників 1816 р. у Перемишлі (Галичина).

Іван Вагилевич — український греко-католицький священник, письменник, філолог, співзасновник товариства «Руська трійця» 1833 р. та один з авторів альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.).

Яків Головацький — український греко-католицький священник, мовознавець, історик, співзасновник товариства «Руська трійця» 1833 р. та один з авторів альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.).

Олександр Духнович — український греко-католицький священник, письменник, педагог, культурний діяч, лідер національного відродження на Закарпатті першої половини XIX ст. Був одним з представників «будителів». Його перші статті були надруковані в «Зорі Галицькій» у 1849 р.

Лук’ян Кобилиця — ватажок повстань в 40-х роках на Буковині. Серед населення Лук'ян Колибиця був прозваний як «двічі арештований», «буковинський король», «народний посол до Відня».