ТЕМА 16. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
ТЕМА 16. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Програма ЗНО/НМТ
Терміни за програмою
Трудова еміграція — виїзд людей з міста/країни у інше місце проживання через трудову діяльність задля покращення свого економічного стану
Кооперація — це форма організації людей зазвичай для досягнення якоїсь економічної мети. В основному була притамана для українців, які проживали на території Західної України в складі Австро-Угорської імперії
Москвофільство (русофіли) — суспільно-політична течія на Західній Україні в складі Австро-Угорської імперії, яка була протилежна народовській. Обстоювала думку про один єдиний народ разом з Росією
Народовці (українофіли) — суспільно-політична течія на Західній Україні в складі Австро-Угорської імперії, яка була протилежна москвофілам. Підіймала національно-культурну свідомість українців та прагнула об'єднання всіх українців
Радикалізм — методи, способи, дії, які є швидкі та рішучі для прямолінійного досягнення наміченої мети, видкидаючи будь-який компроміс.
Політична партія — особлива громадська організація (об'єднання), яка прагне досягти мети, загальної для її членів шляхом отримання і здійснення політичної влади.
Нова ера — україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. у Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.
Історичні документи
Трудова еміграція
Про яке соціально-економічне явище йдеться в уривку з історичного джерела: «Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти, щоб лише втекти з рідного краю... Пішов голос про Бразилію. Незнаний цей край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі — це єдиний вихід»
«Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти, щоб лише втекти з рідного краю... Пішов голос про Бразилію. Незнаний цей край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі - це єдиний вихід»
Про Львівський університет
«Вищі школи, розкидані по всій Україні, мали одну спільну рису: ...мовою викладання в них були — російська, німецька, польська. Запекла боротьба за українську мову не мала успіху. Проте був університет, у якому дозволили мати кілька — за змістом і мовою — українських кафедр...»
Москвофіли
«Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв’язки, що єднають нас з усім російським світом...»
«Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова...»
«Якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі, ніж у польському болоті...»
«Давно вони вже відвернулися від тої живої Русі, що говорила, співала, страждала.., а знайшли другу, мертву, той кам’яний істукан – Русь, що виписана була в документах!..»
Персоналії
Персоналії за програмою: Юліан Романчук, Юліан Бачинський, Іван Франко, Олександр Барвінський, Юрій Федькович.
Іван Франко
Іван Франко — видатний український письменник, політичний та громадський діяч:
автор творів «Мойсей» і «Захар Беркут»;
у 1890 р. був одним із засновників Русько-Української радикальної партії (РУРП).
Юрій Федькович — письменник у стилі романтизму, передвісник українського національного відродження Буковини. Найвідомішими творами є поеми «Довбуш» та «Лук'ян Кобилиця».
Михайло Павлик — письменник, політичний та громадський діяч. Разом з Іваном Франком створив Русько-Українську радикальну партію (1890 р.).
Юліан Романчук — визначний політичний, громадський та культурно-освітній діяч:
член-засновник товариства «Просвіта» у Львові 1868 р.;
один із засновників Літературного товариства імені Тараса Шевченка в 1873 р. (з 1892 р. — Наукове товариство імені Тараса Шевченка);
співзасновник та співробітник газети «Діло»;
член Української націонал-демократичної партії.
Юліан Бачинський — політичний і громадський діяч. У 1890–1899 рр. був членом та провідним діячем Русько-Української радикальної партії (РУРП). У 1895 р. опублікував книгу «Україна Irredenta». У 1899 р. став співзасновником та членом Української соціал-демократичної партії.
Олександр Барвінський — політичний та громадський діяч, історик. Один з ініціаторів створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ), у 1893–1897 став його головою. У 1891–1907 рр. був послом до австрійського парламенту.
Хронологія
1868 р. — створення в м. Львів товариства «Просвіта».
1873 р. — створення в м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка (від 1892 р. — Наукове товариство імені Тараса Шевченка).
1890 р. — створення Русько-української радикальної партії (РУРП), представниками були Іван Франко, Михайло Павлик та Євген Левицький.
1899 р. — створення Української національно-демократичної партії (УНДП) та Української соціал-демократичної партії (УСДП).