ТЕМА 20. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Embedded Files
Союзи країн у Першій Світовій війні
Антанта — Велика Британія, Франція, Росія.
З 1914 р. — Сербія, Бельгія, Японія.
З 1915 р. — Італія.
З 1916 р.— Румунія, Португалія.
З 1917 р. — Греція, США.
Троїстий союз (Четверний, Центральних держав) — Німеччина, Автро-Угорщина, Італія (перейшла в Антанту в 1915 р.)
З 1915 р. — Османська імперія, Болгарія.
Плани держав щодо українських земель в першій світовій війні
Австро-Угорська імперія мала на меті приєднати Волинь та Поділля.
Російська імперія хотіла підкорити всі українські етнічні території (тобто приєднати Галичину, Буковину та Закарпаття).
Німецька імперія прагнула розширити вплив на Схід та Південь українських земель, що призвело б до краху Російської імперії.
Тисни сюди ☝
Позиції українських політичних сил щодо Першої світової війни
Головна українська рада (підтримка Австро-Угорщини):
«Царська імперія загрожує нашому життю під охороною Австрійської монархії. Нехай українство віддасть усі свої сили на те, щоб боронити наше життя, щоб історичний ворог України був розбитий! Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!»
Союз визволення України (підтримка Австро-Угорщини):
«Реалізацію устремлінь українського народу зв’язуємо із підтримкою Австрії й розгромом Росії у війні. Політичною платформою є державна самостійність України. Форма правління має бути конституційна монархія з демократичним устроєм...»
Товариство українських поступовців (нейстралітет):
«Цю війну ми визнаємо чужою.., шкідливою українському народові, бо жодна з воюючих сторін не може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби. Ми стоїмо на основі автономного устрою тих держав, з якими нас поєднала історична доля...»
«...ми, українці, з початку війни зайняли нейтральну позицію й не виступали ні за, ні проти війни, а тепер постановили виступити рішуче проти війни, бо вона тільки нищить наш край, як уже знищила Галичину та частину Волині, і не принесе нічого корисного. Володимир Леонтович та Андрій В’язлов висловилися проти такої рішучої заяви, бо вона йде всупереч з думками російської інтелігенції, що нас і так обвинувачує вже не тільки [російський] уряд, але й [російське суспільство] у сепаратизмі...»
Частина соціалдемократії на чолі із Симоном Петлюрою (підтримка Російської імперії):
«Українці [...] виконають свій обов’язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця не тільки на полі бою, а й як громадяни — в міру сил сприятимуть успішному виконанню російською армією завдання, що випало на її долю...»
Діяльність українських політичних сил
1 серпня 1914 р. політичні партії Галичини створили Головну українську раду (ГУР), де головою був Кость Левицький. За ініціативи ГУР було створено добровольчий легіон Українських січових стрільців (УСС) у складі австро-угорської армії,першим командувачем був Михайло Галущинський. Представники ГУР виступали за підтримку Австро-Угорщини у війні, що продемонструвало лояльність до австрійської влади
Невдовзі після створення ГУР (серпень 1914 р.) емігранти Наддніпрянської України створили Союз визволення України (СВУ) на чолі з Дмитром Донцовим (батько інтегрального націоналізму). У програмних документах виступали за незалежну демократичну Україну у формі конституційної монархії. Одна з діяльностей СВУ була допомога військовополоненим українцям, видання газет, брошур, оголошень тощо
У 1915 р. ГУР і СВУ об'єдналися та створили Загальну українську раду (ЗУР). Підримала Австро-Угорщину та закликала боротися проти Брусиловського прориву російської армії 1916 р.
Кость Левицький
Дмитро Донцов
Перше січове свято. Випуском цього рекламного оголошення займався Союз визволення України (СВУ)
Плакат зображує Українських січових стрільців (УСС), присвячений створенню УСС
Андрій Жук
Андрій Жук — український політичний діяч, публіцист і дипломат. У 1905 р. був одним із лідерів УСДРП. Виїхав за кордон до Львова та співпрацював із газетами соціал- і націонал-демократичного напряму, займався публіцистичною діяльністю. Член ГУР та ЗУР. Дипломат Української Держави, УНР.
Перебіг воєнних подій
1914 р. — Галицька битва, російські війська здобули Львів, окупували Східну Галичину та Північну Буковину.
1915 р. червень — Горлицький прорив, німецько-австрійські війська відвоювали майже всі втрачені території та зайняли частину Волині.
1916 р. — Брусиловський прорив, російські війська повторно окупували Галичину та Буковину, не дійшли до Львова, Брусиловський прорив перевершив усі очікування та значно покращив становище союзників Російської імперії, зокрема врятував Італію.
1917 р. — Червневий наступ, невдалий наступ російських військ, фактична перемога Австро-Угорщини.
Під час контролювання Росією західноукраїнських земель було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з Георгієм Бобринським, який ненавидів українців і намагався знищити всі їхні прояви, переслідування зазнав й А. Шептицький, якого заарештували та вислали в Сибір.
Під час Першої світової війни російська та австрійська влади застосовували депортацію нелояльної частини населення українських земель, що входили до складу Австро-Угорщини.
Тисни сюди ☝
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«Відозва Загальної української ради. За всяку ціну завзялася російська імперія загарбати українські землі АвстроУгорщини... [...] Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ. Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північносхідної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії. Під час першого наступу Росія з найбільшою брутальністю прагнула до повного знищення українського життя... І тепер в часи другого наступу всі ті вчинки повторюються!»
1. Загальна українська рада оприлюднила цитоване звернення у
А) 1914 р.
Б) 1916 р.
В) 1918 р.
Г 1920 р.
2. Появу звернення зумовлено
А) завершенням Галицької битви.
Б) початком «Листопадового зриву».
В) здійсненням Чортківської офензиви.
Г) проведенням Брусиловського прориву.
3. У роки Першої світової війни Загальна українська рада
А) виступала за нейтралітет українців у війні.
Б) була прихильною до влади Австро-Угорщини.
В) вимагала негайного проголошення незалежності України.
Г) підтримувала політику Росії на західноукраїнських землях.
Бойовий шлях Українських січових стрільців (УСС)
Полковником УСС був Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген (псевдонім — Василь Вишиваний) — австрійський архікнязь, полковник армії УНР, поет.
Вересень 1914 р. — захист Ужоцького перевалу.
Травень 1915 р. — бій за гору Маківка, бойове хрещення УСС.
1916 р. — бої на горі Лисоні.
На картосхемі стрілками позначено бойовий шлях Українських січових стрільців.
Соціально-економічний розвиток українських земель
Для соціально-економічного розвитку українських земель періоду Першої світової війни було характерним посилення інфляційних процесів (здоржчення товарів) в економіці в усіх державах
Терміни за програмою
Світова війна — збройна боротьба між великими коаліціями держав проти один одного на різних континентах
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — російський орган для керування західноукраїнськими землями у 1914 р., які увійшли до складу Росії в ході Галицької битви.
Мобілізація — призов військовозобов’язаних на службу в діючу армію у зв’язку із запровадженням воєнного стану.
Евакуація — вивезення населення, а також матеріальних цінностей із місцевості, що перебуває під загрозою нападу або загарбання ворогом, стихійного лиха.
Історичні документи
Переддень Першої світової війни 1914–1918 рр.
«Надходить важка історична хвиля. Вирішується доля держав і народів. Нічого не вдіяли всі зусилля дипломатії, щоб утримати мир у Європі... Війни хоче цар російський, самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України... Історичний ворог України не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках...»
Головна українська рада щодо Першої світової війни
«Царська імперія загрожує нашому життю під охороною Австрійської монархії. Нехай українство віддасть усі свої сили на те, щоб боронити наше життя, щоб історичний ворог України був розбитий! Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!»
«…Перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більша буде поразка Росії, тим швидше проб’є година визволення України… Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!..»
Союз визволення України щодо Першої світової війни
«Реалізацію устремлінь українського народу зв’язуємо із підтримкою Австрії й розгромом Росії у війні. Політичною платформою є державна самостійність України. Форма правління має бути конституційна монархія з демократичним устроєм...»
Частина соціалдемократії на чолі із Симоном Петлюрою щодо Першої світової війни
«Українці [...] виконають свій обов’язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця не тільки на полі бою, а й як громадяни — в міру сил сприятимуть успішному виконанню російською армією завдання, що випало на її долю...»
Позиція Товариства українських поступовців щодо війни
«...ми, українці, з початку війни зайняли нейтральну позицію й не виступали ні за, ні проти війни, а тепер постановили виступити рішуче проти війни, бо вона тільки нищить наш край, як уже знищила Галичину та частину Волині, і не принесе нічого корисного. Володимир Леонтович та Андрій В’язлов висловилися проти такої рішучої заяви, бо вона йде всупереч з думками російської інтелігенції, що нас і так обвинувачує вже не тільки [російський] уряд, але й [російське суспільство] у сепаратизмі...»
«Цю війну ми визнаємо чужою.., шкідливою українському народові, бо жодна з воюючих сторін не може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби. Ми стоїмо на основі автономного устрою тих держав, з якими нас поєднала історична доля...»
Утворення ГУР у 1914 р.
«...У сій хвилі представники українського народу в Галичині всіх політичних напрямів, яких об’єднує один національний ідеал, зібралися в Головну Українську Раду...»
Наказ Івана Боберського
«Наказ “Сокола-Батька”. Члени всіх філій “Сокола-Батька” як “Січей”, так і “Соколів” мають стати тепер членами “Українських Січових Стрільців”... У стрілецьких справах усі тепер підпадають під наказ “Української Бойової Управи”...»
Реалізація імперської стратегії Росії в Першій світовій війні, що стала можлива завдяки Галицькій битві
«...злиття землі Ярослава Осмомисла, князів Данила і Романа з Імперією в політичному, соціальному та національному відношеннях...»
«...Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали переслідувати український національний рух і силоміць навертати уніатів до православ’я. Тяжке враження справив арешт митрополита А. Шептицького… Все сприяло наростанню ворожості місцевого населення до переможців».
«…Галичина і Лемківщина – споконвічно частина єдиної великої Русі… Я буду вводити тут російську мову, закон і устрій…»
Події Першої світової війни 1914 р., коли російські війська здобули Галичину
«Москвофіли-інтелігенти на кожному кроці показували радість з приводу вступу до Львова російських військ та намагалися їм допомогти»
«Не бути більше підневільної Русі! Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши ярмо, підніме знамено єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!.. Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили [австрійці], спрямуйте меч свій на ворога, а серця свої зверніть до Бога з молитвою за Росію, за російського Царя!»
Брусиловський прорив, 1916 р. Повторна окупація російськими військами частини Галичини та Буковини
«Дії цього фронту врятували Італію від розгрому та виходу її з війни, окрім того, полегшили становище англійців і французів на фронті, спонукали Румунію стати на бік [Антанти] та зіпсували всі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік...»
«У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 р., його наступ перевершив усі очікування. Він виконав поставлене завдання — врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік»
Про К. Левицького
«Співзасновник Української національно-демократичної партії (УНДП), згодом її голова. Обирався послом до австрійського парламенту та галицького крайового сейму. У роки Першої світової війни очолював Головну українську раду, а згодом Загальну українську раду. Після проголошення ЗУНР став головою її першого уряду»
Мета Російської імперії в Першій світовій війні
«...твердо приймаються такі завдання на найближчі роки: 1) приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного»
Мета Австрійської імперії в Першій світовій війні
«наша головна мета в цій війні полягає у довготривалому ослабленні Росії і тому, на випадок нашої перемоги, ми приступимо до створення незалежної від Росії Української держави. Маючи це на увазі, ми будемо підтримувати діяльність Союзу визволення України»
Хронологія
Серпень 1914 р. — утворення Головної української ради (ГУР), формування легіону Українських січових стрільців (УСС).
Серпень 1914 р. — створення Союзу визволення України (СВУ).
1914 р. — Галицька битва, російські війська здобули Львів, окупували Східну Галичину та Північну Буковину.
1915 р. червень — Горлицький прорив
1915 р. — утворення Загальної української ради (ЗУР).
1916 р. — Брусиловський прорив, російські війська повторно окупували Галичину та Буковину.
1917 р. — Червневий наступ
Картки Quizlet для вивчення основного матеріалу:
Тести для закріплення знань:
Розбори, потужні меми, краща підготовка–— все в нашому ТГ!
ПОТУЖНО
ZNOMax
Page updated
Google Sites
Report abuse