Виникнення Київської Русі
Під час Великого розселення слов'ян почалася зароджуватися держава. Слов'яни жили племенами, які потім об'єднувалися в союзи племен — племінні об'єднання. Відомими племенами східних слов'ян є
сіверяни
поляни
деревляни
Початком зародження Київської держави вважається виникнення Києва (482 р.), першим його правителем по легенді були Кий, його брати й сестра. Правителем у слов'ян називали князем, а його військо — дружина. Релігія — язичництво, тобто поклонялися богам природи, символами були ідоли — зображення божества на дереві або камені.
У IX ст. починається більш яскраве формування держави та вихід її на міжднародну арену. На це століття припадає діяльність Аскольда та Діра.
Дійяльність Аскольда (860-882 рр.):
860 р. здійснив похід на Константинополь, уклав перший відомий договір Київської Русі та Візантії
прийняв християнство
убитий Олегом у 882 р.
Приклад ідолу слов'ян
Князювання Олега
У 882 р. до правління прийшов новгородський правитель Олег (882–912 рр. — правив як Київський князь), який вбив Аскольда та став князем. Олег об'єднав північні й південні руські землі. Діяльність Олега:
Олег — київський князь (882–912 рр.):
882 р. об'єднав північні та південні руські землі
Вбив Аскольда
регент (тимчасово правив замість) Ігоря Рюриковича
зміцнив владу із центром у Києві
зміцнював військо, наймав у військо варягів
здійснив два походи на Візантію в 907 та 911 рр., руські купці отримали право на безмитну торгівлю в Константинополі, прибив свій щит на ворота Константинополя
Князювання Ігоря
Ігор Рюрикович — київський князь (912–944 рр.):
розпочав династію Рюриковичей в Києві:
здійснив два походи на Візантію 941 р. та 944 р.
В одному з походів на Візантію зазнав поразку через застосування "грецького вогню" проти нього
був убитий у 944 р. під час повторного збирання данини (полюддя) древлянами в місті Іскоростень.
Князювання Ольги
Після Ігоря правила його дружина — Ольга (945–964 рр. — роки правління). Діяльність:
придушила повстання деревлян та помстилася їм (спалила Іскоростень)
здійснила першу державну реформу (податкову)
впровадила погости та уроки
розбудова Києва, створення дерев'яної християнської церкви
спроби створити дипломатичні стосунки з країнами Європи (з Німеччиною)
у 957 р. прийняла християнство в Константинополі
Князювання Святослава Хороброго
Наступним князем став Святослав Ігорьович (964–972 рр. — роки правління). Діяльність:
адміністративна реформа
здійснював похід на Візантію
вів агресивну політику, захопив багато земель, які виснажили Русь
захопив території в'ятичів, уличів і тиверців
прийняв язичництво
у 965 р. розгромив Хозарський каганат від Ітилем та Волзьку Булгарію, відкрив шлях на Русь кочовим племенам
хотів перенести столицю до Переяславця
здійснив два балканських походи
відомі вислови: «Хочу на вас іти», «Не посоромимо землі Руської», «Мертві сорому не знають»
був убитий печенігами
На картосхемі стрілками позначено шлях здійснення полюддя першими київськими князями.
Кордони Київської держави за часів князювання Олега
На картосхемі відображено похід великого князя київського Святослава Хороброго
Картосхема дає змогу:
визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині Х ст.;
визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VIII–Х ст.;
указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря.
Правління Володимира Великого
Наступним князем після Святослава був Володимир Великий (978–1015 рр. — роки правління). Діяльність Володимира Великого:
досяг розквіту Русі;
приєднав Червенські міста;
карбування на Русі перших золотих і срібних монет;
відкриття перших шкіл;
проведення релігійних реформ;
запровадив перший постійний податок — десятину;
початок будівництва Десятинної церкви;
запровадив шлюбну дипломатію;
символ Володимира — тризуб;
перші спроби зробити релігійну реформу: спроба затвердити язичництво. Нова спроба обрати релігію, вибір між християнством, ісламом та іудаїзмом;
988 р. — запровадження християнства як державної релігії.
Причини:
поліпшення стосунків із Візантією;
піднесення Київської держави серед країн Європи;
опирання на християнство княгині Ольги.
Наслідки:
укладення династичного союзу Русі з Візантією;
поява кам’яної церковної архітектури;
запровадження християнства як державної релігії.
Похід Володимира Великого
Правління Ярослава Мудрого
Князем після Володимира став Ярослав Мудрий (1019–1054 рр. — роки правління). Діяльність:
відновив владу в Київській Русі;
правив разом із братом до 1036 р.;
відвоював Червенські міста;
переміг печенігів, завершення будівництва Софійського Собору;
заснував першу бібліотеку при Софійському соборі;
збудував Золоті ворота;
уклав перший кодифікований звід руських законів — «Правда Ярослава»;
шлюбна дипломатія (Ярослава Мудрого називали «тестем Європи»);
у 1051 р. було призначено Іларіона митрополитом Київським, заснування Печерського монастиря в Києві.
Софійський собор, сучасний вигляд
Терміни з програми
Племінний союз, племінне об'єднання — об'єднання кількох племен. Древляни, поляни, сіверяни і т.і.
Князь — голова роду племені, є правителем князівства, зазвичай у славян
Полюддя (від «ходіння по людях») — збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі, що його провадив кожної осені київський князь або його намісник
Язичництво — релігія до прийняття християнства, де люди поклонялися богам природи.
Християнство — релігія, заснована на вченні Ісуса Христа. Була прийнята на Русі у 988 році Володимиром Великим
Шлюбна дипломатія — шлюб між різними династіями задля отримання політичної вигоди, посилаючись на родинні зв'язки
Погост — адміністративно-територіальна одиниця Київської Русі, місце, де збирали данину.
Уроки — визначений розмір сплати данини
Історичні документи
Документи пов'язані з князем Олегом:
«...І мовив... Аскольдові та Дірові: “Ви оба не є князі. Ні роду княжого. Я є роду княжого.” — “А се — син Рюриків...”»
«Ходив Олег проти сіверян, і переміг сіверян, і наклав на них данину легку, і не дозволив їм данину давати хозарам, і сказав: “Я ворог їм, і вам нема чого [данину їм платити]”...»
Документи пов'язані з князем Ігорем:
«Із города Іскоростеня вийшли проти нього древляни й убили [його] і дружину його, бо було їх мало…»
«...І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши насупроти з міста Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його; бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила коло Іскоростеня в древлянах…»
«І деревляни кажуть їй: “Нас земля послала Деревлянська, щоби таке сказати: "Мужа твого вбили, бо твій муж як вовк нас обкрадав і грабував, а наші князі добрі, бо збагатили Деревлянську землю"”...»
Документи пов'язані з князем Святославом:
«Сказав... матері своїй і боярам своїм: “Не любо мені в Києві жити, хочу жити в Переяславці на Дунаї”...»
«Хозари вийшли супроти нього з каганом своïм. I зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозарів і город їхній столицю Іміль, і город Бiлу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва...»
«I пішов Святослав на греків, а ті вийшли проти Русі... Русь приготувалася до бою, і була велика битва, і переміг Святослав, і побігли греки, і пішов Святослав до Царграда, воюючи і розорюючи міста...»
«Іде Святослав на Дунай воювати болгар. І в битві переміг Святослав болгар, і взяв городів вісімдесят по Дунаю. І сів княжити тут у Переяславці, беручи данину з греків...»
«...на другий день посилає до імператора просити миру за такою умовою: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб...»
«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...»
«Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: “Хочу йти на вас”... І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину... І повернувся він в Переяславець...»
«Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його управління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі»? \
«Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого.., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблях, а повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його подальшу жалюгідну долю...»?
Промова Святослава перед битвою з візантійцями
«...І мовив Святослав: “Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”... І зіткнулися обидва війська, і була січа велика, і одолів Святослав їх...»
Документи пов'язані з князем Володимиром:
«Не годиться християнам віддавати [заміж] за язичників. Якщо хрестишся, то і це одержиш, і царство небесне приймеш, і з нами однієї віри будеш. Коли ж не хочеш цього робити, то не можемо віддати сестри своєї за тебе»
«...якби був поганий закон грецький, то не прийняла б його твоя бабця Ольга» — переданий літописцем фрагмент діалогу з великим князем київським пов’язаний із вибором державної релігії.
«...а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити. Перуна ж повелів прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай...»
«І тоді єпископ корсунський зі священниками хрестили Володимира. Хрестився же він у церкві Святої Софії. А стоїть ця церква на високому місці посеред міста...»
«І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, — а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла...»
«І повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...»
«Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, — хай буде проклят...»
Документи пов'язані з князем Ярославом:
«...віддав Корсунь грекам як викуп за царицю, а сам повернувся в Київ...»
«Коли Ярослав був у Новгороді, йому прийшла звістка, що печеніги оточують Київ. Ярослав же, зібравши багато війська з варягів та слов’ян,.. прийшов до Києва та вступив у свій город...»
«...I сталася жорстока сiча, і ледве переміг Ярослав під вечір. Розбіглися печеніги врізнобіч і самі не знали, куди вони бігли. А деякi, мiкаючи, потонули...»
«поставив ...русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів...»
Встановлення погостів та уроків:
«Ішла Ольга до Новгорода. І встановила вона… погости і оброки. І ловища її є по всій землі, і знаки (її), …і сани її стоять у Пскові й до сьогодні...»
«…І пішла Ольга по древлянській землі з сином своїм і дружиною, встановлюючи устави й уроки; й існують становища її й ловища…»
Велике розселення слов'ян
«Тепер слов’яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху... І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв... Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською»
Про варягів
«...[Вони], як ударна сила князівських військ Русі, не тільки принесли з собою високу для тих часів систему організації, навчання й озброєння армії, а й зробили вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій Русі»
Помста древлянам
«Більше вже не хочу мститися - хочу тільки взяти з вас невелику данину. Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці...»
Про Київську Русь
«І йде пшениця за сіль, хутра - за оксамит, мед – за коней, віск – за рибу.
Пускають в хід гривну й куни, рези й драхми, диргени й динари»
Похід Олега на Константинополь
«І звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі. І з попутним вітром підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста. Греки ж, побачивши це, злякались і сказали через послів Олегові: “Не губи міста, дамо тобі данини, якої забажаєш!”»
Здійснення полюддя
«…І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши насупроти з міста Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його; бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила коло Іскоростеня в древлянах…»
«Сказала дружина Ігореві: “…Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми”. І послухав їх Ігор, пішов у деревляни по данину. І добув він [собі ще] до попередньої данини… А взявши данину, він пішов у свій город [Київ]...»
Утвердження династії Рюриковичей в Києві
«…І прийшли до гір Київських, і довідався Олег, що князюють тут Аскольд і Дір. Заховав він одних воїв у човнах, інших залишив позаду, а сам підійшов до гір, несучи малого Ігоря…»
Запровадження християнства
«Язичницька релігія не забезпечувала підтримки державній владі... Тому Володимир Святославич у середині 980-х рр. почав схилятися до запровадження на Русі християнства, служителі якого були вірними слугами государів і провідниками їхньої політики…»
«…з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права, а Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, з багатьма європейськими країнами»
Софіївський собор
«Заложив Ярослав церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію руську... І прикрасив він її іконами многоцінними, і златом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же належні співи воздають богові в належні часи»
«І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же співи воздають Богові...»
Хронологія
860 р. — укладення першого відомого договору Київської Русі. Початок налагодження стосунків Київської Русі та Візантії.
882 р. — вбивство Аскольда, об'єднання північних і південних руських земель Олегом.
882–912 рр. — правління князя Олега.
907 та 911 рр. — походи Олега на Візантію.
912–945 рр. — князювання Ігоря.
941 та 944 рр. — походи Ігоря на Візантію.
945–957 рр. — роки правління княгині Ольги.
957–972 рр. — князювання Святослава Хороброго.
978–1015 рр. — правління князя Володимира Великого.
988 р. — запровадження християнства як державної релігії.
1019–1054 рр. — роки правління князя Ярослава Мудрого.
1036 р. — розгром печенігів князем Ярославом Мудрим. Завершення будівництва Софійського собору.
1051 р. — призначення Іларіона митрополитом Київським, заснування Печерського монастиря в Києві.