ТЕМА 14. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.
Embedded Files
Умови розвитку культури
Українські землі були під владою різних держав, що в більшості випадків пригнічували українців. Панівні держави та землі, що охоплювали:
Галичина була під владою поляків та австрійців — ополячення та онімечування;
Буковина під владою Румунії — румунізація;
Закарпаття під владою Угорщини — мадяризація;
Наддніпрянська Україна під владою Російської імперії — русифікація.
Відкриття університетів у Наддніпрянській Україні. Видатні діячі
1805 р. — відкриття університету в Харкові — першого університету в підросійській Україні, ініціатор — Василь Каразін (видатний учений, винахідник, зробив багато відкриттів у галузях хімії, техніки, астрономії тощо).
1834 р. — відкриття університету в Києві імені Святого Володимира (нині імені Тараса Шевченка). Університет був створений з метою поширення російської освіти та національності. Першим ректором був Михайло Максимович — основоположник української фольклористики, автор збірок українських народних пісень.
Видатним науковцем у сфері математики був Михайло Остроградський.
Марка філателістичної колекції відділу «Учені»
Важливі історичні праці
Одним з найвизначніших творів того часу стала «Енеїда» — перший твір у новій українській літературі, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 р.
Не менш важливою пам'яткою стала «Історія русів» (1846 р.) — одна з визначних пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку XIX ст., у якій обстоювали ідеї автономізму, окремішності, намагання провести чітку грань між Україною та іншими державами.
Першим історичним романом стала «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.
Греко-католицька церква
Греко-католицька церква зробила важливий внесок у національне відродження в Австрійській імперії, саме греко-католицьким священникам вдалося зберегти українську культуру та поширювати її.
У 1839 р. царська влада ліквідувала греко-католицьку церкву на Правобережжі.
Література
«Батьком» нової української літератури вважають Івана Котляревського з його найвизначнішим твором «Енеїда» (1798 р.), також автор п'єс «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник».
Творення нової української літератури пов'язують із Тарасом Шевченком, його першою поетичною збіркою творів став «Кобзар» (1840 р.). У 1841, 1844 та 1860 рр. була видана історико-героїчна поема «Гайдамаки». Тарас Шевченко також був художником, найвідомішими його портретами є «Автопортрет» (1840 р.) і «Катерина» (1842 р.).
Видатним байкарем був Петро-Гулак Артемовський — історик, педагог, письменник, автор віршів, антикріпосницької сатиричної байки «Пан і собака». Працював у Харківському університеті та деякий час був ректором.
Одним із перших прозаїків був Григорій Квітка-Основ'яненко (повісті «Пан Халявський», «Конотопська відьма», «Маруся» тощо).
Панівним напрямом літератури був «романтизм» — ідейний і художній рух у культурі кінця XVIII – першої половини XIX ст., в основі якого — духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури та фольклору, ідеалізація минулого.
Театр
У Харкові та Полтаві активно розвивався театр. Директором і режисером Харківського театру був Григорій Квітка-Основ'яненко. У Полтавському — Іван Котляревський.
Живопис
Картина Василя Штернберга «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці»
Картина Василя Тропініна «Дівчина з Поділля»
Фото автопортрета Тараса Шевченка, створений митцем одразу після викупу з кріпацтва.
«Катерина» Картина, де Т. Шевченко втілив центральний образ одного зі своїх поетичних творів.
Видубицький монастир у Києві. Офорт Тараса Шевченка
Офорт Т. Г. Шевченка. "Судна рада".
Офорт Т. Г. Шевченка з альбому "Живописна Україна"
Офорт Т. Г. Шевченка. «Казка» з альбому «Живописна Україна».
"Дари в Чигирині 1649 року" — офорт Т. Г. Шевченка з альбому "Живописна Україна".
"Старости" — офорт Т.Г. Шевченка.
Архітектура
Будівля Київського університету — 1837–1843 рр.
Пам'ятник градоначальнику та генерал-губернатору Арману де Рішельє в м. Одеса
Пам'ятник князю Володимиру в Києві
Терміни за програмою
Романтизм — ідейний і художній рух у культурі кінця XVIII – першої половини XIX ст., в основі якого — духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури та фольклору, ідеалізація минулого.
Класицизм — етап розвитку національної архітектури, який існував з останньої третини XVIII ст. до середини XIX ст. Відбився також в літературі, створенні інтер'єрів і в ужитковому мистецтві.
Історичні документи
Заснування Київського університету
«Місцем його заснування було обрано місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної християнської віри. Заснований університет, названий... на честь великого просвітителя Русі, удостоєний прийняттям під особливе покровительство Його імператорської величності...»
Про Енеїду
«Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу високу посеред рівного шляху історичних подій... Ми маємо таку історичну дату — це... рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження — невеличка книжка, од якої початок нового українського письменства рахуємо...»
Про Михайла Максимовича
«Історик, перший ректор Київського університету Св. Володимира, основоположник української фольклористики, автор збірок українських народних пісень»
Про «Історію русів»
«...Це одна з найвидатніших пам’яток української історіографії... Відмінність праці полягає в її виразній ідеологічній спрямованості — ідеї автономізму, окремішності, у намаганні провести чітку грань між Україною та іншими державами, зокрема — Росією.., підкреслюється, що, приєднуючись до Польщі чи Москви, населення України вважало себе повністю рівним і діяло на умовах цілковитої рівноправності...»
Мета створення Київського університету
«Університет [...] — моє творіння. Але я першим ліквідую його, якщо він не виконуватиме своєї мети поширювати російську освіту й російську національність в ополяченому краю Західної Росії»
Ліквідація греко-католицької церкви на Правобережжі, 1839 р.
«Єпископів, духовенство й віруючих греко-католицької церкви об’єднати з православною церквою всеросійською...»
Про Григорія Сковороду
«Будучи останнім представником поезії українського бароко, він став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва...»
Про Івана Котляревського
«З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку. Його славу зачинателя нової української літератури, доповнює слава «батька» українського театру...»
Про Тараса Шевченко
«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові... шляхи книжним ученим...»
Лист Т. Шевченко до П. Куліша
«Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий… за “Чорну раду”. Я вже її двічі прочитав і третій раз, і все-таки не скажу більше нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що подарував “Чорну раду” по-нашому»
Лист Тарасу Шевченко
«Спасибі вам і за ласкаве слово про дітей моїх “Гайдамаків”. Пустив я їх у люди, а до цієї пори ще ніхто й спасибі не сказав…»
Хронологія
1798 р. — видання «Енеїди» Івана Котляревського (перший твір у новій українській літературі, надрукований у Санкт-Петербурзі).
1805 р. — відкриття університету в м. Харків, ініціатор — Василь Каразін.
1834 р. — відкриття університету в м. Київ. Першим ректором був Михайло Максимович.
1839 р. — ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі.
1840 р. — перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Картки Quizlet для вивчення основного матеріалу:
Тести для закріплення знань:
Розбори, потужні меми, краща підготовка–— все в нашому ТГ!
ПОТУЖНО
ZNOMax
Page updated
Google Sites
Report abuse