ТЕМА 24. УТВЕРДЖЕННЯ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ
Embedded Files
Індустріалізація СРСР
У 1920-х – 1930-х роках компартійно-радянське керівництво мало на меті провести «культурну революцію» (нав’язати суспільству комуністичну ідеологію) та «індустріалізацію» — комплекс заходів, уживаних, щоб створити, розбудувати й модернізувати велику промисловість. Після згортання непу (1928 р.) розпочалася перша п'ятирічка в 1928/1929–1932 рр. та форсована індустріалізація. Метою форсованої індустріалізації було зміцнення обороноздатності СРСР. Гасло першої п'ятирічки: «Техніка вирішує все!».
Для індустріалізації було характерне перевищення промислового виробництва над сільськогосподарським. Джерелом індустріалізації був ентузіазм робітників. Неабиякий вплив на робітників зробив Олексій Стаханов, який показав свій новаторський підхід, завдяки якому поширився «стахановський рух». Наслідком стахановського руху стало підвищення норм виробітку продукції.
Наслідки:
побудування найбільшої електростанції у Європі «Дніпрогес» та значної кількості металургійних заводів: «Запоріжсталь», «Азовсталь», Новокраматорський машинобудівний завод тощо;
ліквідовано безробіття;
нерівномірний розвиток промисловості.
Карикатура, зображена на фото, зосереджує увагу на форсованій індустріалізації й дає змогу визначити її мету.
Проаналізувавши ці дані можна визначити, що концентрація левової частки робітників у фабрично-заводському секторі, що домінував у виробництві промислової продукції республіки стало характерним для промислового розвитку України кінця 1930-х років порівняно з 1920-ми роками.
Плакати першої п'ятирічки
Укріплюй оборону СРСР! Виконуй п’ятирічку в чотири роки!
Плакат дає змогу визначити одну з причин форсованої індустріалізації в СРСР.
Дамо мільйони кваліфікованих робітничих кадрів для нових 518 фабрик і заводів!
Плакат, створений з метою заохочення кваліфікованих робітників працювати на завод.
За 4 роки ми перебудуємо СРСР із країни аграрної в країну індустріальну.
Плакат створено для підвищення трудового ентузіазму робітників.
Плакат є засобом агітації до виконання завдання «форсованої індустріалізації».
Плакат створено в роки першої п’ятирічки.
Насильницька колективізація
У 1929 р. розпочалася насильницька колективізація. Характерні риси насильницької колективізації:
проведення кампанії з розкуркулювання заможного селянства;
ліквідація індивідуального селянського господарства;
розширення мережі машинно-тракторних станцій;
запровадження внутрішніх паспортів для населення міст і новобудов (фактичне прикріплювання селян до колгоспів).
Напис на плакаті: «Іди в колгосп. Усі разом дамо куркулю відсіч. Організуємо колективний двір для худоби. Шкодить робітникам і селянам той, хто розпродає та вирізає худобу. З усім інвентарем до колгоспу вступай, не ріж свою худобу, не продавай».
Плакат агітував за усуспільнення індивідуальної власності селян.
Плакат створював негативний образ заможного селянства.
Появу плаката зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр.
Напис на плакаті: «Правильною організацією праці звільнимо колгоспників для роботи в соціалістичній промисловості. Дамо мільйони робочих рук на фронт індустріалізації».
Плакат дає змогу визначити джерела індустріалізації.
Голодомор в Україні
Провал планів партійно-радянського керівництва СРСР із хлібозаготівлі в Українській СРР 1932 р. призвів до запровадження на селі терору голодом, який зараз відомий як Голодомор.
1932–1933 рр. — Голодомор в Україні (геноцид українського народу). Головними знаряддями Голодомору були «закон про п'ять колосків» («Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності») і «чорна дошка» (захід, що забороняв виїзд та торгівлю, вилучення майна, на «чорну дошку» потрапляли населені пункти, які чинили опір колективізації). Передумови:
«Урожай у нас був хороший, але радянська влада до того часу “заготовляла” наш хліб, до тих пір доводила свої плани й завдання до нас, аж допоки ми не залишилися без фунта хліба».
Історичний документ:
«Нарком оборони Радянського Союзу Клим Ворошилов у виступі на XVII з'їзді ВКП(б) заявив: "Ми свідомо пішли на голод, бо нам потрібен був хліб, але жертвами голоду були не трудові елементи, а куркульство"...»:
Документ дає змогу:
визначити одну з причин Голодомору;
вказати на організаторів геноциду українського народу;
виокремити пропагандистську складову компартійної політики.
Штрихуванням позначено території з найбільшими людськими втратами від Голодомору 1932–1933 рр.
Газети періоду Голодомору
На газетах можна побачити розділ про останній рік першої п'ятилітки (1932 р.) та початок другої п'ятирічки (1933 р.), що дає змогу визначити роки голоду (Голодомору) — 1932–1933 рр.
Плакати присвячені Голодомору
В основі третього плаката є символічне відображення народної пам’яті про одне зі знарядь геноциду українського народу.
Суспільно-політичне життя
1928 р. — судовий процес у Шахтинській справі.
1930 р. — судовий процес над представниками української інтелігенції на чолі з Сергієм Єфремовим у справі Спілки визволення України (СВУ).
1932 р. — судовий процес у справі «Український національний центр».
1934 р. — перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва. Це було необхідно для наближення уряду України, центрального партійного й радянського апаратів до найважливіших сільськогосподарських районів, розташованих на Правобережжі, а також для подальшого швидкого розвитку національно-культурного будівництва й більшовицької українізації на базі індустріалізації й колективізації.
1937 р. — ухвалення Конституції («сталінської») УРСР. У Конституції було закріплено соціалізм, УСРР перейменована на УРСР.
Характерні риси тоталітарного режиму в Українській РСР у 1930-х роках
Характерні риси тоталітарного режиму в Українській РСР у 1930-х роках:
панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя;
всеосяжний політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства;
масові репресії, особливо інтелігенції, військових та політичне керівництво;
одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці.
Розстріляне відродження
Розстріляне відродження — це покоління інтелігенції 20-х та 30-х років XX століття, які мали високі здобутки в галузі науки, літератури, музики, театру, освіти, живопису, філософії, проте не здобули прихильності радянської влади, за що були ліквідовані. Найвідомішими представниками розстріляного відродження є Микола Хвильовий, Лесь Курбас та Михайло Бойчук.
«Великий терор»
Діаграма дає змогу визначити масштаби «Великого терору».
У 1937–1938 рр. відбувся «Великий терор» — раптове посилення сталінських репресій. Мільйони людей опинилися в концтаборах, які називають ГУТаб (Головні управління таборів, російською ГУЛАГ). Місцями поховання жертв «Великого терору» 1937–1938 рр. є урочище Биківня, Рутченкове поле (Донецьк), село Халявин (Чернігівщина), Єврейський цвинтар (Черкаси), Католицьке кладовище (Умань) та інші.
Культура
Лесь Курбас — актор, режисер, новатор українського театру, керівник 1922–1926 рр. мистецького об’єднання «Березіль» у Києві, а після 1926 р. у Харкові. Представник Розстріляного відродження.
Олександр Довженко — кінорежисер, фундатор національного кінематографа, був членом спілки «Гарт» упродовж 1923–1925 рр., автор фільмів «Арсенал», «Земля», «Звенигород».
Казимир Малевич — український художник польського походження, визначний діяч авангарду, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму, широко відомий картиною «Чорний квадрат», під час репресій переїхав у Ленінград, але всеодно був заарештовний. Помер Казимир Малевич від хвороби у 1935 р., яка з'явилась через декілька років після його катування.
Михайло Бойчук — художник-монументаліст. Один із засновників монументального мистецтва України XX століття. Представник Розстріляного відродження.
Гнат Юра — театральний режисер.
Григорій Верьовка — композитор, диригент, педагог, організатор і художній керівник Українського державного народного хору.
Павло Вірський — танцівник, хореограф, балетмейстер, організатор і художній керівник Ансамблю танцю УРСР.
На 30-ті роки припадає політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства, зокрема й науковці, і діячів кіно/театру. Згідно з партійними вказівками кінематографісти у своїй творчості повинні були дотримуватися методу соціалістичного реалізму, тобто треба звернути увагу на висвітлення завдань індустріалізації та суцільної колективізації й теми боротьби з класовим ворогом. Ті, хто виступив проти соціалістичного реалізму, були знищені, таких діячів називають «розстріляним відродженням». До «розстріляного відродження» належать Лесь Курбас і Михайло Бойчук.
Олександр Довженко
Будівля Верховної Ради УРСР у м. Київ
Картина Миколи Самокиша Бій Богуна
Антицерковна кампанія
У 1929 р. було заарештовано більшість діячів УАПЦ. У 1930 р. було скликано Надзвичайний Собор у Києві, який ліквідував УАПЦ, більшість церков припинили свою діяльність. Антицерковної політики зазнали й культурні споруди, вандалізму зазнав Михайлівський Золотоверхий собор і тисячі інших.
Історичні документи
Документ, що засвідчує потребу у кваліфікованих працівниках
«Це гасло [«техніка вирішує все»] допомогло нам створити найширшу технічну базу в усіх галузях діяльності... Це дуже добре. Але цього далеко і далеко недостатньо. Техніка без людей, які оволоділи технікою, мертва. Техніка на чолі з людьми, котрі оволоділи технікою, може й повинна творити чудеса. Ось чому тепер наголос має бути зроблений на працівниках, які оволоділи технікою...»
Судовий процес у Шахтинській справі
«Нове в Шахтинській справі те, що вона має суто контрреволюційний характер...»
Антицерковна кампанія напочатку 30-х рр. XX ст.
«Провести роз’яснювальну роботу серед широких верств населення стосовно доцільності ліквідації так званої “Української автокефальної православної церкви” як осередку відвертої петлюрівщини...»
Розгортання Голодомору
«Щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям, установити занесення на “чорну дошку” колгоспів, що злісно саботують здачу (продаж) хліба за державним планом... Провести перевірку складу колгоспів та очищення від контрреволюційних елементів – організаторів зриву хлібозаготівель»
Слова Йосифа Сталіна щодо голоду (Голодомору)
«Я готовий вислухати будь-які заяви, окрім тих, що стосуються голоду на селі та прохання допомогти. Голодують нероби й ледарі, які мають по 30–40 трудоднів на рік...»
Причини перенесення столиці УСРР до Києва
«Маючи на увазі необхідність наближення уряду України, центрального партійного й радянського апаратів до найважливіших сільськогосподарських районів, розташованих на Правобережжі, а також для подальшого швидкого розвитку національно-культурного будівництва й більшовицької українізації на базі індустріалізації й колективізації...»
Партійні вказівки кінематографістам щодо дотримання методу соціалістичного реалізму.
«ЦК пропонує правлінню “Українфільму”... протягом найближчого часу досягти рішучого зламу в бік цілковитого підпорядкування кінематографії розгорнутому висвітленню завдань [сучасності]. ...особливу увагу треба звернути на висвітлення завдань індустріалізації та суцільної колективізації й теми боротьби з класовим ворогом, ...виховання нових кадрів...»
Терміни з програми ЗНО
П’ятирічка (П’ятирічний план) – система планування економіки СРСР на 5 років із встановленням конкретних цілей розвитку.
Індустріалізація УРСР – прискорене будівництво заводів і фабрик у 1920–1930-х роках для розвитку промисловості.
Колективізація – примусове об’єднання селянських господарств у колгоспи, що призвело до масових репресій та голоду.
Репресії – каральні заходи держави, зокрема арешти, заслання та розстріли.
Розкуркулення – насильницьке вилучення майна у заможних селян («куркулів») та їх виселення.
Закон «Про п’ять колосків» – репресивний закон 1932 року, що карав навіть за дрібну крадіжку зерна в період голоду.
Голодомор 1932–1933 років – штучний голод, спричинений діями радянської влади, що призвів до мільйонів жертв.
«Чорні дошки» – покарання сіл та районів, мешканців яких звинувачували в саботажі; передбачало вилучення продуктів і блокаду.
Націонал-ухильництво – звинувачення партійних діячів у надмірному захисті національних інтересів.
Розстріляне відродження – знищення радянською владою українських митців, науковців і діячів культури у 1930-х роках.
ГУЛАГ – система радянських таборів примусової праці для політичних в’язнів та кримінальних злочинців.
Паспортна система в СРСР – контроль держави над переміщенням громадян через запровадження паспортів.
Геноцид – знищення етнічної, релігійної чи соціальної групи населення.
Соціалістичний реалізм – офіційний стиль мистецтва в СРСР, який прославляв комуністичну ідеологію.
Хронологія
1928/1929–1932 рр. — перша п'ятирічка.
1928 р. — судовий процес у Шахтинській справі.
1929 р. — початок насильницької колективізації.
1930 р. — судовий процес над представниками української інтелігенції на чолі з Сергієм Єфремовим у справі Спілки визволення України (СВУ).
1932–1933 рр. — Голодомор в Україні.
1934 р. — перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва.
1937 р. — ухвалення Конституції («сталінської») УРСР.
1937–1938 рр. — «Великий терор».
Тест ЗНО по цій темі:
Розбори, потужні меми, краща підготовка–— все в нашому ТГ!
ПОТУЖНО
ZNOMax
Page updated
Google Sites
Report abuse