ТЕМА 26. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Embedded Files
Події 1939–1941 рр.
23 серпня 1939 р. — договір про ненапад між СРСР і Німеччиною та таємний протокол до нього («пакт Молотова — Ріббентропа»). За договором Німеччина та СРСР розділяли сфери впливу на Європу.
1 вересня 1939 р. — початок Другої світової війни.
17 вересня 1939 р. — вторгнення Червоної армії на територію Західної України, реалізація Радянським Союзом умов «пакту Молотова — Ріббентропа». 28 вересня було визначено кордон між Німеччиною та СРСР.
22 жовтня 1939 р. — день виборів до Українських Народних Зборів.
Після приєднання західноукраїнських земель розпочалася радянізація. Упровадження колективізації, яка проводилася з метою:
утвердження соціальної структури радянського суспільства.
уніфікації системи господарювання на всій території УРСР.
зламу приватновласницької психології місцевого населення.
Щоб здобути довіру народу, створювалися читальні та бібліотеки на основі «Просвіти», де просувалася комуністична ідеологія.
1940 р. — вимога радянського уряду до Румунії щодо передання Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР.
Червень 1940 р. — вторгнення Червоної армії на території Бессарабії та Північної Буковини.
Газета, що зображує початок Другої світової війни — напад Німеччини на Польщу, 1 вересня 1939 р.
Напрямки дій німецьких військ (1–17 вересня 1939 р.) та радянських (17–28 вересня 1939 р.). Події, відображені на картосхемі, стали наслідком укладення «пакту Молотова — Ріббентропа».
Подати руку допомоги братським народам Західної України й Західної Білорусії — наш священний обов’язок!
Плакат, створений із метою висвітлення окупації Польщі, вересень 1939 р.
Плакат, створений із метою висвітлення приєднання Західної України до УРСР та заохотити людей до підтримки об'єднання, жовтень 1939 р.
Початок німецько-радянської війни (Великої Вітчизняної війни)
22 червня 1941 р. Німеччина та її союзники (Італія, Угорщина та Румунія) розпочали війну з СРСР. За німецьким планом «Барбаросса» німці мали здійснити блискавичну війну. У червні 1941 року відбулася найбільша танкова битва в районі Луцьк – Рівне – Броди. Німеччина швидко захоплювала радянські території, проте деякі міста тримались досить довго. Київ здобули 19 вересня 1941 р. (оборонявся 72 дні), де воїни Південно-Західного фронту на чолі з Михайлом Кирпоносом потрапили в найбільше оточення (у полон потрапило 665 тис. війська). Одесу здобули 16 жовтня 1941 р. (оборонялася 73 дні), Харків — 24 жовтня 1941 р., Севастополь — 4 липня 1942 р. (оборонявся 250 днів).
СРСР евакуйовував райони, які були під загрозою окупації, а якщо не встигали, або не вдавалось врятувати, то застосовував метод «випаленої землі» (знищення всього, що могло допомогти ворогу й те, що було неможливо евакуювати).
Евакуація — вивезення населення, а також матеріальних цінностей із місцевості, що перебуває під загрозою нападу або загарбання ворогом, стихійного лиха.
Мобілізація — призов військовозобов’язаних на службу в діючу армію у зв’язку із запровадженням воєнного стану.
НЕЩАДНО РОЗІБ’ЄМО ТА ЗНИЩИМО ВОРОГА! ДОГОВІР про ненапад між СРСР та Німеччиною
Плакат, створений як наслідок нападу Німеччини на СРСР (22 червня 1941 р.)
Напрямки наступальних дій німецьких військ
Газети щодо окупації територій німцями
Окупація німецькими військами Києва, 19 вересня 1941 року.
Окупація німецькими військами Харкова, 24 жовтня 1941 р.
Перехід Північної бухти німецькими військами та прорив у внутрішню смугу укріплених фортів Севастополя, червень 1942 р.
Окупація німецькими військами Севастополя, 4 липня 1942 р.
Окупаційна політика Німеччини, «Новий порядок» (план «Ост»)
Після захоплення України окупанти розчленували її на регіони. Найбільшою частиною розчленованої України назвали райхскомісаріат «Україна». Галицькі землі отримали назву «дистрикт Галичина» та були приєднані до Генерального Губернаторства, де центром став Львів. Землі, де більшість становила Одещина, об'єднані в губернаторство «Трансністрія» та відійшли до Румунії у 1941 р., центр — Одеса. Інші землі були прифронтовою зоною під назвою «військова адміністрація німецького командування».
Німецькі окупанти планували зробити з України аграрно-сировинний придаток до Німеччини, а людей рабами. З початку окупації німці регулярно почали вивозити людей з окупованих територій райхскомісаріату “Україна” та генерального комісаріату “Білорусі” на роботу в Німеччину. Людей, яких депортували на роботу в Німеччину, називали «остарбайтерами». Крім людей з України вивозили матеріальні цінності, проти цивільного населення та військополонених використовували терор.
Найбільшої жорстокості зазнали євреї, які зазнали німецького Голокосту — масового знищення етнічних та соціальних груп.
Національно-визвольна боротьба українського народу проти окупантів у роки Другої світової війни відбувалася у формі підпільної та партизанської боротьби проти загарбників.
Депортація — примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їхнього постійного проживання.
Газета, що свідчить про приєднання Галицьких земель до Генерального Губернаторства
Території, на які була розчленована Україна.
Під №1 розташована «дистрикт Галичина» в складі.
Під №2 — «Трансністрія», яка була під керівництвом Румунії.
Під №3 — райхскомісаріат «Україна».
Під №4 — військова адміністрація німецького командування (прифронтова зона).
Рух опору. Формування Української повстанської армії (УПА)
30 червня 1941 р. було проголошено Акт відновлення Української держави та створено уряд — Державне управління на чолі з Ярославом Стецьком. Ініціатором проголошення Акта відновлення Української держави був Степан Бандера. Невдовзі німецька влада почала боротьбу з ОУН. У липні Ярослава Стецька та Степана Бандеру було заарештовано. Великою втратою стало вбивство німцями Олени Теліги — поетеси, яка належала до ОУН.
З 1941 р. ОУН та ОУНР (ОУН революційна, учасників називали бандерівцями) почали створювати «похідні групи» (дрібні військові загони). Найвідомішим загоном була «Поліська Січ» — збройно-політична формація, що діяла на Волині від червня 1941 р. до лютого 1944 р. створена Тарасом Бульбою (Боровцем).
14 жовтня 1942 р. було створено Українську повстанську армію (УПА). У 1943 р. очільником УПА став Роман Шухевич. Протягом 1943–1947 рр. УПА вела боротьбу з Німеччиною, СРСР та Польщею.
Однією з подій українського визвольного руху 1944–1950-х рр. стало сформування й діяльність Української головної визвольної ради (УГВР), головою якої був Кирило Осьмак, віцепрезидентом був Василь Мудрий, головою генерального секретаріату призначили Романа Шухевича.
Газета, що інформує про Акт проголошення Української Держави, 30 червня 1941 р.
Пунктирною лінією виділено райони базування загонів Української повстанської армії в 1943–1944 рр.
Плакат, що символізує боротьбу УПА та її мету
Роман Шухевич
Волинська трагедія («Волинська різанина»)
Восени 1941 р. польська Армія Крайова здійснила масові вбивства мирного українського населення на Холмщині та Підляшші. Збройні формування українців почали робити те саме, а в 1943 р. відбулася Волинська трагедія — наймасовіші вбивства з обох сторін на Волині. Пізніше поляки й українці домовилися припинити збройні конфлікти між собою.
Рух опору. Радянський партизанський рух
У травні 1942 р. було створено Український штаб партизанського руху. Партизанський рух відігравав велику роль у війні, партизанські загони активно підтримувалися зброєю, їжею, медикаментами та боєприпасами.
Однією з цілей партизанського руху було ліквідування ОУН та її збройних загонів, особливо на Правобережжі та Західні Україні.
Початок визволення України від німецьких окупантів
У грудні 1942 року розпочато вигнання нацистських загарбників із території України (першим здобутим населеним пунктом було село Півнівка в Луганській області).
Важливою битвою, у результаті якої радянські війська розпочали глобальний контрнаступ, була Сталінградська битва.
У липні – серпні 1943 р. відбулася Курська битва, у результаті якої радянські війська здобули Харків, утворили плацдарми на правому березі Дніпра та звільнили Донбас від німецьких окупантів. Після Курської битви в лавах Червоної армії активно почали з'являтися піхотні підрозділи, укомплектованих «чорносвитниками».
Протягом серпня – грудня 1943 р. відбулася битва за Дніпро (лінія оборони німців називалась «Східним валом»), де перемога була за Червоною армією, що завершило визволення Лівобережної України та Донбасу й створило сприятливі умови для визволення Правобережної та Південної України. 6 листопада 1943 р. було звільнено Київ. Значний вплив у битві за Дніпро відіграли «чорносвитники» — мобілізовані на території України польовими військкоматами до лав Червоної армії в 1943–1944 рр.
У січні – лютому 1944 р. радянські війська провели Корсунь-Шевченківську операцію, у ході якої німців було взято в оточення та розгромлено їхні угруповання, що створило передумови для остаточного визволення Правобережної України.
Події Курської битви, липень – серпень 1943 р.
Цікавий факт. Під час Другої світової війни, у 1942 р. Євген Патон налагодив автоматичне електрозварювання корпусів танків Т-34, що значно покращило боєздатність СРСР. Євген Патон у 1943 р. отримав звання Героя Соціалістичної Праці.
Плакат створений на честь визволення Харкова (29 серпня)
Донбас звільнено! Шахтарю! Відроди богатирську міць Донбасу!
Плакат, створений після визволення Донбасу, серпень – грудень 1943 р.
Плакат на честь визволення Києва, 6 листопада 1943 р.
Плакат, створений в період битви за Дніпро, серпень – грудень 1943 р.
Плакат, створений на честь визволення Київщини, серпень – грудень 1943 р.
Депортація Кримських татар
У 1944 р. Червона армія успішно здійснила Кримську наступальну операцію. Після звільнення регіону кримських татар депортували в Середню Азію через підозру в колабораціонізмі. Внаслідок депортації півострів почав занепадати в господарському плані, тому радянський уряд закликав переселятися до Криму та надавав пільги.
Відображені на діаграмах зміни національного складу населення Криму стали наслідком депортації.
Товариші колгоспники й колгоспниці! Переселяйтеся в багату й родючу КРИМСЬКУ ОБЛАСТЬ. У 1951 році проходить переселення колгоспників у колгоспи Кримської області.
Плакат, створений для заохочення переселення людей до Криму.
Плакат, створений для заохочення переселення людей до Криму.
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ
ПОСТАНОВА № 6372с
Москва, Кремль
[...]
передати землі колишніх татарських, болгарських та інших виселених колгоспів з наявними посівами й насадженнями колгоспам, що знову організовуються та заселяються колгоспниками-переселенцями, і закріпити зазначені землі за колгоспами на вічне користування; наділити сім’ї колгоспників-переселенців будинками з наявними надвірними будівлями та присадибними ділянками;
[...]
установити, що житлові будинки та надвірні споруди, передані колгоспникампереселенцям, не можуть бути ними продані або здані в оренду...»
1. У якому році було створено цитований документ?
А) 1941 р.
Б) 1942 р.
В) 1943 р.
Г) 1944 р.
2. Зазначених у документі заходів було вжито на території
А) Криму.
Б) Донбасу.
В) Закарпаття.
Г) Слобожанщини.
3. Документ створено з метою
А) законодавчого закріплення системи продрозкладки.
Б) ліквідації аграрного перенаселення республік СРСР.
В) відновлення господарської діяльності в регіоні.
Г) запровадження приватної власності на землю.
Про Василя Порика
Василь Порик — українець, учасник Другої світової війни, у 1942 р. потрапив у полон та був депортований у концтабір у Францію. Василь Порик був старшим наглядачем, що полегшило його ситуацію. Він встановив контакт із французькими комуністами, учасниками руху Опору. також став одним із керівників «Комітету радянських патріотів». Після втечі з концтабору Василь Порик очолив партизанський рух. У 1944 р. він потрапив у засідку, де й був розстріляний. У 1964 р. отримав звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Звільнення всієї України. Завершення радянсько-німецької війни
У липні – серпні 1944 р. було проведено Львівсько-Сандамирську наступальну операцію.
У вересні – жовтні 1944 р. було проведено Карпатсько-Ужгородську операцію. 28 жовтня 1944 р. радянські війська здобули останній населений пункт України — Ужгород.
8 травня 1945 р. Німеччина підписала акт капітуляції. Над Рейхстагом три воїни підняли прапор СРСР, один з яких був українець Олексій Берест. 9 травня 1945 р. Йосиф Сталін оголосив День Перемоги.
Серед воїнів радянського союзу хотілось би виокремити Івана Кожедуба — український радянський льотчик, тричі Герой СРСР. Двічі Героєм Радянського союзу став льотчик Амет-Хан Султан, з 1947 р. — льотчик-випробувач, який потім отримав звання «Заслужений льотчик-випробувач СРСР».
Плакат створено після завершення бойових дій у Європі в роки Другої світової війни.
Плакат створено в стилі «соціалістичного реалізму».
Плакат присвячено жертвам нацистського «нового порядку».
Плакат, що ілюструє визволення України від німецьких окупантів, 28 жовтня 1944 р.
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«Українці Закарпаття! Цей рік уписується в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата. Замість згаданої свободи цей рік приніс тільки зміну окупантів — ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників. Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель, надівши своє ярмо на шию всьому українському народу»
1. Про події якого року йдеться в листівці?
А) 1939 р.
Б) 1941 р.
В) 1944 р.
Г) 1951 р.
2. З таким посланням до українців Закарпаття зверталося керівництво
А) сойму Карпатської України.
Б) уряду Королівства Угорщини.
В) рейхстагу нацистської Німеччини.
Г) проводу Організації українських націоналістів.
3. «Захоплення Закарпаття Червоною Москвою» відбулося в результаті
А) здійснення Акта Злуки.
Б) подій «золотого вересня».
В) підписання Мюнхенської угоди.
Г) наступальних дій радянської армії.
Результат німецько-радянської війни. Завершення Другої світової війни
У результаті німецько-радянської війни (та й Другої світової війни в цілому) Україна зазнала значних людських і матеріальних втрат. Україна зробила великий вклад у перемогу над нацизмом, тому уряд УРСР висловив своє бажання приєднатися до загальної організації Безпеки як одна з держав-засновниць, а також узяти участь у Конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско в 1945 р.
2 вересня 1945 р. генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко підписав від імені СРСР Акт про капітуляцію Японії, що й поклало кінець Другої світової війни.
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«Першим від союзників Акт підписав генерал Макартур. Далі під цим текстом поставили підписи представники всіх союзних країн, які воювали проти Країни Вранішнього Сонця. Від Радянського Союзу поставив підпис під документом 41-річний генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко...»
1. У якому році відбулася подія, висвітлена в уривку документа?
А) 1939 р.
Б) 1940 р.
В) 1945 р.
Г) 1953 р.
2. В уривку йдеться про капітуляцію
А) Італії.
Б) Японії.
В) Угорщини.
Г) Німеччини.
3. Описана в документі подія засвідчила
А) відновлення Української Держави.
Б) створення Організації Об’єднаних Націй.
В) завершення Другої світової війни.
Г) початок «холодної війни».
Історичні документи
Історичні документи
Вторгнення Червоної армії на територію Західної України, 17 вересня 1939 р.
«Волею всього багатонаціонального радянського народу, за наказом Радянського уряду Червона армія звільнила навіки народ Західної України від влади польських поміщиків і капіталістів...»
Листівка, яку німецькі агітатори розповсюджували серед мешканців міста у вересні 1939 р.
«Радянські війська в якості союзника Німеччини перейшли кордон і подають німецькому війську руку. Львів повністю оточений. Опір марний!»
Заклик на перших шпальтах львівських газет у 1939 р.
«Громадяни, пам’ятайте! Неділя, 22 жовтня, — день виборів до Українських Народних Зборів! Усі як один візьмемо участь у виборах депутатів до Українських Народних Зборів!»
Письменник Генріх Манн щодо підписання Німеччиною та Радянським Союзом договору про ненапад
«Один диктаторзрадник побудував усю свою кар’єру на антибільшовизмі. Раптом він робить поворот, і тут таки інший диктатор-зрадник розкриває йому свої обійми! Вони знайшли одне одного, щоб виступити проти цивілізованого світу. Нарешті вдвох...»
В’язні, про яких ідеться в уривку джерела, потрапляли до тюрем у результаті проведення політики «радянізації»
«Підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць у західних областях України розпочалася з 22 червня цього року. У чотирьох тюрмах утримували 5424 в’язні. У перший же день уторгнення німців в СРСР у тюрмах було виконано вироки щодо 108 в’язнів...»
Акт відновлення Української держави, 30 червня 1941 р.
«Волею українського народу Організація українських націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української держави, за яку поклали голови цілі покоління найкращих синів України...»
Документ, що є свідченням проведення радянською владою в роки Другої світової війни заходів з евакуації
«...При вимушеному відході частинам Червоної армії забирати рухомий залізничний склад, не залишаючи ворогові жодного потяга, жодного вагона, ні кілограма хліба, ні літра пального. Колгоспники повинні рятувати худобу, хліб здавати на збереження державним органам для вивезення його в тилові райони...»
Евакуація в'язниць радянською владою
«Підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць розпочалася з 22 червня цього року. У чотирьох в’язницях утримувалося 5424 в’язні. У перший же день уторгнення німців у СРСР у в’язницях було виконано вироки щодо 108 в’язнів...»
Депортація українців та білорусів у Німеччину для примусової роботи (про «остарбайтерів»)
«Цей мільйон нам конче потрібен протягом наступних чотирьох місяців. Від 15 березня ми встановили щоденні норми вивезення робітників до Райху: з генерального комісаріату “Білорусі” — 500 осіб, з райхскомісаріату “Україна” — 1 000 осіб... Від 1 квітня цього року щоденна квота має бути подвоєна...»
Ситуація в рейхскомісаріаті «Україна»
«У межах українсько-білоруських земель, які включено до складу генерального округу “Житомир”, станом на кінець 1941 – початок 1942 рр. проживало 3 млн 27 тис. осіб. На початку 1943 р. чисельність мешканців округу, попри збільшення його площі від 59 056 км² до більше ніж 64 800 км², зменшилася до 2 млн 916 тис. осіб»
Ймовірна клятва Романа Шухевича
«Я, воїн Української повстанської армії, узявши в руки зброю, урочисто клянуся своєю честю й совістю перед Великим Народом Українським... боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу...»
Позиція проводу ОУН (Б) у зверненні до українського народу в роки Другої світової війни
«Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину. Якщо Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської політики німецького імперіалізму серед поневолених народів Сходу... Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм. Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені, що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу...»
Битва за Дніпро, серпень – грудень 1943 р.
«Під безперервним вогнем артилерії та ударами німецької авіації війська змушені були проводити переправу... часто переправлялися через Дніпро без танків і важкої артилерії. Під вогнем ворога воїни пливли на правий берег хто як міг: тримаючись за дошки, плащ-намети, напхані соломою. Тонули тисячами в холодній листопадовій воді...»
Звернення УРСР до Конференції Об'єднаних Націй, 1945 р.
«Уряд Української РСР... вирішив звернутися до Конференції Об'єднаних Націй із заявою, повідомляючи про своє бажання приєднатися до загальної організації Безпеки як одна з держав-засновниць, а також узяти участь у Конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско...»
Терміни з програми ЗНО
Радянізація — насильницьке насадження на певній території норм економічного, суспільно-політичного та культурного життя, що було характерним для СРСР. Прикладом може слугувати радянізація Західної України у 1939-1941 рр., 1940-1950-х роках.
План «Барбаросса» — назва невдачного плану німців по блискавичному, швидкому захопленню СРСР у 1941 році, яке обірвалося внаслідок великого випаленого плацдарму бойових дій як Україна
Тактика спаленої землі — метод ведення війни, я саме знищення всього живого та корисного, при відступі, щоб не досталося супротивнику. Знищення доріг, будівель, баз, мостів, сел, міст, людей. Користувалися такою тактикою СРСР у 1941 році, а згодом і Німеччина у 1943 році
Новий порядок — політичний режим, який хотів встановити Німечиина на всіх окупованих територіях, задля повного знищення суверенітету цих територій, їх пограбування на матеріальні, людські ресурси та встановлення панування арійської нації
План «Ост» — план Німеччини по освоєнню окупованих територій, не зміг до кінця бути реалізован. Характеризувався примусовою працєю населення, вивезенням корисних копалин (у тому числі землі), вивезення людських ресурсів на працю до Німеччини
Голокост — політика Німеччини по повному знищенню єврейського народу, від якого загинуло 6 мільйонів людей єврейського походження
Остарбайтери — назва людей, які були вивезені з СРСР на працю в Німеччину за планом «Ост»
Концентраційний табір — в'язниця для утримання в ній великої кількості населення, зазвичай військовополонених та цивільних
Колабораціонізм — співпраця населення для допомоги іншій держви проти своєї держави, зазвичай це відбувається на окупованих територіях
Похідні групи ОУН — займалися створенням українських адміністрацій, установ на територіях звідки відійшли більшовики у 1941 році. Згодом німці їх почали розцінювати як ворогів та арештовувати. Проіснували до 1945 року
Українська повстанька армія (УПА) — підпільна військова організація ОУН, яка боролася за визволення України від окупантів як Німеччини, так і СРСР. Була заснована 14 жовтня 1942 року
Бандерівці — послідовники Степана Бандери, у пропаганді СРСР та РФ усі хто виступає за незалежність України
Чорносвитники — окремий підрозділ армії СРСР, який формувався з цивільних людей, які жили при окупації Німеччини до їх звільнення СРСР, були повністю непідготовлені, створені «на м'ясо»
Депортація — примусове виселення людини з певної території
Український визвольний рух — національно-визвольний рух на етнічних українських землях у 1920–1950 роках, який мав за мету поновлення української незалежної держави. Зазнав невдачи
Хронологія
23 серпня 1939 р. — радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова — Ріббентропа»).
1 вересня 1939 р. — початок Другої світової війни.
17 вересня 1939 р. — вторгнення Червоної армії на територію Західної України.
Червень 1940 р. — вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини.
22 червня 1941 р. — напад Німеччини на СРСР.
30 червня 1941 р. — проголошення Акта відновлення Української Держави.
14 жовтня 1942 р. — створення Української повстанської армії (УПА).
Грудень 1942 р. — початок вигнання німецьких військ та їх союзників з України.
Липень – серпень 1943 р. — Курська битва, у результаті якої радянські війська здобули Харків.
Серпень – грудень 1943 р. — битва за Дніпро, у результаті якої перемогли радянські війська, було завершено визволення Лівобережної України та Донбасу.
6 листопада 1943 р. — вигнання німецьких окупантів із м. Київ.
Січень – лютий 1944 р. — Корсунь-Шевченківська наступальна операція, у ході якої німців було взято в оточення.
Липень – серпень 1944 р. — проведення Львівсько-Сандамирської наступальної операції.
Вересень – жовтень 1944 р. — проведення Карпатсько-Ужгородської операції.
28 жовтня 1944 р. — завершення вигнання німецьких військ та їх союзників із території України.
9 травня 1945 р. — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
2 вересня 1945 р. — завершення Другої світової війни.
Тест ЗНО по цій темі:
Розбори, потужні меми, краща підготовка–— все в нашому ТГ!
ПОТУЖНО
ZNOMax
Page updated
Google Sites
Report abuse