Київська козаччина — масовий селянський рух у Київській губернії та Чернігівській губернії 1855, спрямований проти національної і соціальної політики російського уряду в Україні під час Кримскьої війни (Східної війни) 1853-1856 рр. 

Земства — виборні органи місцевого самоврядування (земські збори, земські управи) в Російській імперії створені за земською реформою 1864 р. Займалися розвитком освіти, утриманням хворих та лікувальних закладів 

Громадівський рух (українофліи) — напівлегальний безпартійний рух у другій половині ХІХ ст., представнки якого займалися громадською діяльністю.

Скасування кріпосного права в Російській імперії 19 лютого 1861 р., переведення селян у стан тимчасовозобов’язаних

«...Користуючись цим земельним наділом, селянин має виконувати [повинності] на користь поміщикам... У цьому стані, що є перехідним, селянина іменують тимчасовозобов’язаним» 

Валуєвський циркуляр, 1863 р.

«...Зважаючи... на теперішнє тривожне становище суспільства... міністр внутрішніх справ визнав за необхідне... видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити...»

Емський указ, 1876 р. 

«Я заявився до київського генерал-губернатора Дундукова-Корсакова, просив паспорт за кордон… Через три дні дозвіл було одержано і я виїхав через Галичину й Угорщину до Відня, де почав готуватися до видання збірника «Громада». Водночас уряд почав конфісковувати брошури соціал-демократичного змісту, а тому вирішив перенести видання «Громади» до Женеви…» 

Опис Емського указу 

«Усі чесні люди кожної цивілізованої нації вважають справу російського уряду відняти в 24 мільйонів українців їхню мову, заборонити друкувати українські газети, виголошувати промови на ювілеях українських поетів, найдурнішим документом, який можна було прийняти у сфері духовного життя...» 

Про Михайла Драгоманова

«Тільки ж у теперішній час мені нема іншого виходу, як закордонне видання українського часопису, — бо троїсте ярмо: порядків царства Російського та Австро-Угорського над нашою країною, котре не дає їй волі політичної, господарської й освітньої, неволить слово й печать українську настільки, що прихильникам волі народу українського... не можна просто й відверто висловлювати в себе вдома свої думки...»

«Я заявився до київського генерал-губернатора Дундукова-Корсакова, просив паспорт за кордон… Через три дні дозвіл було одержано і я виїхав через Галичину й Угорщину до Відня, де почав готуватися до видання збірника «Громада». Водночас уряд почав конфісковувати брошури соціал-демократичного змісту, а тому вирішив перенести видання «Громади» до Женеви…» 

Вимога Емського указу 

«Негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського як невиправних й однозначно небезпечних для краю агітаторів» 

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства 

«...Переважно досліджує губернії Київського освітнього округу в усіх тих аспектах, що є предметом занять Товариства, і особливо дослідження зі статистики та етнографії... відшукує й доводить до відома вже зібрані й ті, що зберігаються в місцевих архівах, відомості про край, розглядає їх, вирішує, як їх використати для науки...» 

«Як не кумедним здавалося нам це засідання Громади під головуванням генерал-губернатора, але нікому з нас і в голову не приходила гадка, що ми користуємося чужим недоглядом. Насправді ми одержали тільки те, на що, за здоровим глуздом, ми мали повне право: збиратися й відкрито займатися науковою діяльністю про Україну й для України»

Братство Тарасівців 

 «...Ми, свідомі Українці, назавжди пориваємо зв’язок з українофілами. Ми оддаємо всі наші сили на творення української культури, на соціально-політичне визволення поневоленого українського народу. Ми вживаємо тільки українську мову. Ми працюємо тільки для українського народу. Ми мусимо агітувати за наші думки... кожен повинен протягом року вивчити українській грамоті не менше двох членів для нашої організації...» 

Київська громада 

«Єдина справа певних друзів народу під цю пору – це допомагати розвиткові народному, не висуваючи чи то політичних, чи то соціальних гасел. …А щоб дійти цієї мети, людям треба насамперед завчасно й старанно вивчити побут, моральні підвалини, умови життя народного, його світогляд і сподівання…».