Десталінізація — процес ліквідації та розвінчання культу особи й сталінської політичної системи, створеної радянським лідером Йосипом Сталіним у 1953-1964 рр. 

Культ особи — безмірне звеличення постаті, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера. 

Лібералізація — це пом'якшення недемократичного режиму на більш демократичний у різних сферах життя, наприклад, науку, культуру, економіку тощо. 

Політична реабілітація — зняття судимостей, які були здійсненнні незаконно та відновлення «доброго імені» незаконно засудженого 

Хрущовська відлига — певна лібералізація суспільного життя у СРСР після смерті Сталіна та приходу Хрущова 1953-1964 рр. Через яку з'явилися дисиденти, шістдесятники, бо трохи знизився контроль дрежави за культурою. Але практично змін ця відлига не показала  

Раднаргоспи (ради народного господарства) — органи державного управління, утворені за територіальним принципом, що керували промисловістю та будівництвом у межах економічних районів, тобто були створені для процесу децентралізації, посилили роль місцевих керівників 

Шістдесятники — покоління українських митців з вираженою національною позицією, які сформувалися у період хрущовської відлиги, які прагнули піднести національну свідомість українців через свої твори. Осередком став клуб творчої молоді «Сучасник». Представниками були Костенко, Драч, Симоненко, Горська 

Дисидентський рух  — громадяни СРСР, які в 1960-х – на початку 1980-х років відкрито піддавали сумніву й критикували офіційну комуністичну ідеологію та політику. Намагалися мирним, ненасильним шляхом перетворити владу на демократичну 

Повстання 1953–1954 рр. політичних в'язнів у сталінських таборах

«Вони були першими, хто підняв повстання в серці ГУЛАГу.., які струснули основи радянської репресивної машини. Їхнім прапором був чорний — з червоною смугою. Тоді одночасно застрайкувало понад 20 тисяч політв’язнів Норильська, 70 % з яких були українцями...»

Ліквідація Головного управління таборів (ГУТабу), 1954 р. — передумова документа 

«...Партійні організації не завжди враховують ту обставину, що останнім часом повернулося з місць ув’язнення значне число осіб реабілітованих або відбувших термін покарання. Серед них є особи, особливо із числа буржуазних націоналістів, які ідейно не роззброїлися. ЦК КПРС вимагає від партійних та радянських органів уживати рішучих заходів до тих, які намагаються відновити свою минулу антирадянську діяльність...» 

Іван Світличний щодо настроїв, що охопили суспільство в результаті розвінчання й засудження «культу особи» Йосипа Сталіна

«У багатьох з нас одразу після ХХ з’їзду було багато наївного, рожевого оптимізму, багато ілюзій, побудованих на піску, і багатьом здавалося, що всі проблеми народного життя вирішуються одним махом, і нам нічого не лишається, як з високо піднятими прапорами урочисто марширувати до комунізму»

У 1957 р. Центральне розвідувальне управління США підготувало доповідь з характеристикою регіонів України за ступенем сприяння американським силам спеціальних операцій на випадок можливої війни з СРСР. Характеристика Західної України 

«У цьому регіоні спеціальні сили можуть отримати значну підтримку місцевого населення включно з його активною участю в діях проти радянського режиму...»

Реалізація однієї з надпрограм Микити Хрущова

«...Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років... Розрахунки показують, що посіви кукурудзи мають орієнтовно складати 9–10 млн га і дорівнювати приблизно половині всієї площі зернових...» 

Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.) 

«...Перший секретар ЦК КПУ М. Підгорний докоряв Драчеві, Дзюбі та Вінграновському, що їхні твори використовують українські буржуазні націоналісти за кордоном...»

«Враховуючи, що існуючі обмеження в становищі перебуваючих на спецпоселенні виселених кримських татар ...у подальшому не є необхідними, Президія Верховної Ради СРСР ухвалює: ...звільнити з-під адміністративного нагляду кримських татар...»

«Основна частина підприємств місцевого значення перейшла з підпорядкування союзних міністерств у підпорядкування обласних рад депутатів. Місцеві органи влади одержали широкі права у вирішенні матеріально-фінансових питань...»

Статті Кримінального кодексу, що використовувалися владою для боротьби з дисидентством

«У карних кодексах... було передбачено відповідальність за антирадянську агітацію та пропаганду, наклепи на існуючий лад (ст. 62, 187 КК УРСР), застосування яких асоціюється із переслідуванням за інакомислення»

Слова Левка Лук'яненка щодо його діяльності

«Ми боремося за самостійну Україну... Методи досягання цієї мети — мирні, конституційні... Завдання... полягає в тому, щоб домогтися: встановлення режиму законності; відновлення й дотримання демократичних норм Конституції; скасування посад партійної номенклатури та відновлення принципу верховенства в суді безпосередньо народом; скасування антиконституційного закону, за яким комуніста не можна судити, доки райком партії не виключить його з КПРС...»