Нація — це етносоціальна спільнота, об'єднана певною самоназвою, мовою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам'яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей, усвідомленням своєї ідентичності (національною самосвідомістю).

Українське національне відродження — рух українців на території Австро-Угорської (поячаток з Галиччини) та Російської (початок з Слобожанщини) імперіях, за відродження національно-культурної самосвідомості українців 

Національна ідея — Ідея, ціль, мета певної нації до чого вони прагнуть і набір потрібних заходів, які терба ужити, щоб її досягнути 

Масонство — релігійно-етичний рух, прибічники якого закликають до морального самовдосконалення. Масони — це члени духовно-етичних організацій. 

Промисловий переворот або промислова (індустріальна) революція — перехід від ручної до машиної праці. Перетворення мануфактури на фабрику/завод 

Іван Котляревський під час франко-російської війни 

«Повинність і обов’язок вселяють всякому любов до Батьківщини. Я також син Росії і хочу воювати проти французів і бути співучасником Полтавського козацького полку...» 

“1812 р. під час російсько-французької війни, з дозволу генерал-губернатора, сформував на Полтавщині 5-й український козачий полк. 1817–1821 – директор Полтавського театру” 

Початок українського національного відродження 

«З-поміж дворянства висуваються… добрі патріоти й завзяті оборонці дворянських інтересів. Усе це люди, які виховували свій патріотизм з вивчення історії України, які збирали літописи й різні документи з історії краю. На свої заняття дворянським питанням вони дивляться як на подвиг, розпочатий задля своєї батьківщини...» 

Товаризація поміщицького господарства 

«Якщо в 1842 р. у Волинській, Подільській, Київській, Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях було 67 цукрових заводів, що належали дворянам, то в 1848 р. – 208, причому вартість виготовленої продукції зросла від 328,8 до 4843,7 тис. руб. сріблом»

«Книга буття українського народу» 

«Історичне покликання України полягає в тому, щоб зорганізувати інших слов’ян на боротьбу за національне відродження в усіх сферах економічного, соціального й духовного життя, скасувати кріпацтво, стани, повалити самодержавство. Прийде час, коли вся слов’янщина встане й “не залишиться в ній ні царя, ні царевича.., ні князя, ні графа, ні герцога.., ні пана, ні боярина, ні холопа...”» 

Кирило-Мефодіївського братство

«…політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути. …при об’єднанні вони [українці, росіяни, білоруси] повинні мати свою самостійність»

«Україна повинна була стати “непідлеглою в союзі слов'янськім”, а сам цей союз міг бути створений лише за умов ліквідації кріпацтва, “повної свободи й автономії народностей”. Очолювати федерацію, осередком якої мав стати Київ, повинен був сейм і президент. Для усіх народів передбачалися загальне виборче право, свобода совісті, освіта рідною мовою...» 

«У Києві та в Малоросії слов’янофільство перетворюється в українофільство… Причетні до справи… художник.., колишній вчитель… із захопленням говорили про колишню Малоросію…» 

Розповідь Тараса Шевченка про “Чорну раду” П. Куліша

Слова Т. Шевченка «Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий… за “Чорну раду”. Я вже її двічі прочитав і третій раз, і все-таки не скажу більше нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що подарував “Чорну раду” понашому» 

Записка Капніста королю Прусії 

«Вважаю своїм обов’язком доповісти Вашій Величності, що до мене таємно прибув дворянин із Малоросії, який твердить, що його послали мешканці цієї країни, які доведені до крайнього відчаю російською тиранією. Він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватися на протекцію Вашої Величності — в такому випадку вони спробують скинути російське ярмо…»