Осадництво — політика уряду Польщі здійснена в 1920-х роках з метою заселення територій де проживали українці військовими й цивільними колоністами-поляками, що призвело до асимиляції українців 

Пацифікація — гоніння на українців за вказівкою Юзефа Пілсудського у 1930 р. проводилося на Галиччині. Характеризувалося заарештуванням, побиттям, вбивством українців, розгромленням українських бібліотек, установ, організацій і таке інше 

Інтегральний націоналізм — політична ідеологія, яка була створена Донцовим, бере у собі мету творення своєї нації понад усе будь-якими засобоми. Офіційна ідеологія ОУН. 

Русинство — (від слова Русь) термін щодо людей, які перебували на території Закарпаття та вважали себе окремим народом.

    Політична еміграція — добровільне чи вимушене переселення зі своєї батьківщини через політичні обставини.

Політика Польщі щодо західноукраїнських земель (осадництво) 

«Уряд запланував високі темпи “осадження” колоністів на Східних кресах: у 1921 році — 8 тис. осіб, у 1922 році — 20 тис. осіб...»

Створення Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), 1925 р.

«Від нинішнього дня весь український національний табір виступає як одна цілісність, стає в одній оборонній і бойовій лаві, в одній суцільній фаланзі під назвою УНДО...»

Про Василя Мудрого

«Одночасно з роботою в Таємному університеті... стає членом Головної управи товариства "Просвіта", ...із середини 1920-х років виступає одним із фундаторів Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) — найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії 1920-x – 1930-х pp.» 

Політика «пацифікації», 1930 р.

«У селі Копилів Сокальського повіту Львівського воєводства знищено приміщення читальні, подерто бібліотечні книжки й портрети Шевченка та Франка. Після знищення читальні вишикувано людей перед читальнею і змушено їх кричати: "Хай живе Пілсудський!"»

Суд над членами ОУН, ув'язнення Степана Бандери, 1934 р.

Вирок прозвучав доволі трагічно: Бандеру, Лебедя і Карпинця засуджено до смертної кари... Але згідно з амністією смертну кару замінено на довічне ув'язнення... Підсудні вислухали вирок спокійно, а Бандера тa Лебедь вигукнули: "Хай живе Україна!"...»

Уривкок історичного джерела, що відображає один із заходів, спрямованих на асиміляцію українців у 1920–1930-х рр. 

«Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з викладанням українською мовою, наголосивши, що громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту тільки в ...школах із румунською мовою викладання...» 

Уривок, що дає визначити історико-географічний регіон — Закарпаття

«...[регіон] на підставі Договору від 10 вересня 1919 р., укладеного в Сен-Жермен ан Ле, [увійшов] як автономна одиниця в межі Чехословацької Республіки, возз'єднується... зі своєю споконвічною Батьківщиною Україною...»

Політика Чехо-Словаччини щодо українців

Історик Я. Грицак у праці «Нариси історії України» зазначив: «...Політика стосовно національних меншин стала пробним каменем для демократичного устрою тих держав, які виникли в Центральній та Східній Європі після Першої світової війни». Країна, на думку автора та більшості істориків, у період 1920-х – 1930-х рр. стала «єдиною, яка більш-менш задовільно склала цей іспит на демократію...» стосовно українців.

Скликання першого сойму в Карпатській Україні, лютий 1939 р.

«Громадяни! Українці-Українки! Пам'ятайте, що 12 лютого Ви виберете свій перший сойм! На чолі кандидатів стоять: батько прем'єр отець Августин Волошин та міністр Юліян Ревай...»