ТЕМА 12. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
ТЕМА 12. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
Адміністративно-територіальний поділ українських земель
У першій половині XIX ст. вже існували такі губернії:
на Правобережжі: Волинська, Подільська та Київська губернії;
на Лівобережжі: Харківська, Полтавська та Чернігівська губернії;
на Південній Україні: Катеринославська, Херсонська й Таврійська губернії.
Російсько-французька та російсько-турецькі війни
1806–1812 рр. — російсько-турецька війна, включення Бессарабії до складу Російської імперії.
1812–1814 рр. — французько-російська війна, відновлення козацьких полків, які потім були розформовані.
1828–1829 рр. — російсько-турецька війна, ліквідація Задунайської Січі.
Під час російсько-турецької війни козаки Задунайської Січі на чолі з Йосипом Гладким перейшли на бік Російської імперії. У 1828 р. турецькі війська знищили Задунайську Січ.
Під №3 позначено територію, приєднану до Російської імперії в результаті війни з Османською імперією 1806–1812 рр.
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«Кошового вибирають безпосередньо із самих козаків. У мирний час турецький уряд видає жалування на курінь по 200 левів,.. а коли бувають у поході, тоді на кожну людину видають жалування по 6 левів на місяць. Січ і курені є в управлінні кошового та курінних отаманів, і турецький уряд не втручається не тільки до запорожців, а й до поселень, що їм належать, у яких живуть із сім’ями запорожці... Але якщо трапиться кому відлучитися в міста та села турецькі на заробітки, то нерідко тії козаки зазнають від турків утисків...»
1. Про яку Січ ідеться в уривку документа?
А) Підпільненську
Б) Чортомлицьку
В) Задунайську
Г) Хортицьку
2. Що спричинило створення Січі, про яку йдеться в уривку документа?
А) ліквідація Кримського ханства
Б) придушення гайдамацького руху
В) остаточна ліквідація Запорозької Січі
Г) скасування козацького устрою на Правобережжі
3. Одним з кошових отаманів Січі, згаданої в уривку документа, був
А) І. Сірко.
Б) Й. Гладкий.
В) К. Гордієнко.
Г) П. Калнишевський.
Промисловий переворот
На українських землях продовжувало діяти кріпосництво, яке значно вплинуло на появу економічної кризи в господарстві України. Щоб поліпшити ситуацію, починається перехід від мануфактури до машинного виробництва, розповсюджується чумацький промисел.
У 30-х рр. XIX ст. розпочався промисловий переворот. Найважливіше місце досягли цукрові заводи.
Ознаки промислового перевороту:
перехід від мануфактури з її ручною працею та ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва;
формування нових соціальних верств — підприємців і найманих робітників;
товаризація поміщицького господарства.
Український, російський та польський рухи
1813–1835 рр. — ряд повстань під проводом Устима Кармалюка на Поділлі. Форми протесту:
збройні повстання;
втеча з маєтків, відмова відбувати панщину;
підпалювання поміщицьких маєтків.
Найпоширенішим опозиційним рухом російського дворянства був рух декабристів. Існували такі товариства:
Південне товариство: очолював Павло Пестель, «Руська правда» — програмний документ, діяло в Україні. Хотіли скасування кріпацтва та утворення унітарної республіки;
«Товариство об'єднаних слов'ян»: очолювали брати А. і П. Борисови, «Правила» — програмний документ, хотіли повалення самодержавства, утворення федерації, але Україна не входила як член;
Північне товариство: очолював Микита Муравйов, Конституція Муравйова, діяло в м. Петербург. Хотіли зробити Росію конституційно-монархічною державою з федеративним устроєм.
У грудні 1825 – січні 1826 рр. відбулося повстання Чернігівського полку підготовлене Південним товариством, рух назвали декабристським.
1830–1831 рр. — польське визвольне повстання, поляки хотіли залучити українців, але не хотіли розширювати їхні права, більшість українців не підтримали повстання. Один із заходів, ужитих царською владою на українських землях з метою придушення польського повстання було формування козацьких полків. Повстання було жорстоко придушено.
Книгу, зображену на фото, присвячено історичним подіям на Поділлі
Початок українського національного відродження
Найвизначнішим проривом української літератури став вихід друком «Енеїди» в 1798 р., автором якої був Іван Котляревський:
започаткував нову українську літературу («Енеїда»);
за сприяння генерал-губернатора створив 5-й український козацький полк під час російсько-французької війни (1812 р.);
у 1816–1821 рр. був директором Полтавського театру;
автор п'єс «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник».
Не менш важливими стали «Кобзар» Тараса Шевченка друкований 1840 р. та «Історія русів».
Поширення масонства. Масо́нство — релігійно-етичний рух, прибічники якого закликають до морального самовдосконалення. Одна з головних ідей — утворення федерації слов'ян, де всі були б рівними.
Права України найбільше обстоювала полтавська ложа «Любов до істини», учасником якої був Іван Котляревський.
Іван Котляревський
Зображення Івана Котляревського на монеті
Кирило-Мефодіївське братство
У 1846–1847 рр. діяло Кирило-Мефодіївське братство. Видатними членами були: Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш та Микола Гулак.
Національна ідея: створення слов'янських християнських республік.
Соціальна ідея: ліквідація кріпацтва та нерівності між класами, надання демократичних свобод. Програмні положення М. Костомарова:
«Книга буття українського народу»;
«Статут слов'янського братства святих Кирила і Мефодія».
Тарас Шевченко
Микола Костомаров
Пантелеймон Куліш
Фото автопортрета Тараса Шевченка, створений митцем одразу після викупу з кріпацтва.
Микола Костомаров
Пантелеймон Куліш
Терміни за програмою
Нація — це етносоціальна спільнота, об'єднана певною самоназвою, мовою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам'яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей, усвідомленням своєї ідентичності (національною самосвідомістю).
Українське національне відродження — рух українців на території Австро-Угорської (поячаток з Галиччини) та Російської (початок з Слобожанщини) імперіях, за відродження національно-культурної самосвідомості українців
Національна ідея — Ідея, ціль, мета певної нації до чого вони прагнуть і набір потрібних заходів, які терба ужити, щоб її досягнути
Масонство — релігійно-етичний рух, прибічники якого закликають до морального самовдосконалення. Масони — це члени духовно-етичних організацій.
Промисловий переворот або промислова (індустріальна) революція — перехід від ручної до машиної праці. Перетворення мануфактури на фабрику/завод
Історичні документи
Іван Котляревський під час франко-російської війни
«Повинність і обов’язок вселяють всякому любов до Батьківщини. Я також син Росії і хочу воювати проти французів і бути співучасником Полтавського козацького полку...»
“1812 р. під час російсько-французької війни, з дозволу генерал-губернатора, сформував на Полтавщині 5-й український козачий полк. 1817–1821 – директор Полтавського театру”
Початок українського національного відродження
«З-поміж дворянства висуваються… добрі патріоти й завзяті оборонці дворянських інтересів. Усе це люди, які виховували свій патріотизм з вивчення історії України, які збирали літописи й різні документи з історії краю. На свої заняття дворянським питанням вони дивляться як на подвиг, розпочатий задля своєї батьківщини...»
Товаризація поміщицького господарства
«Якщо в 1842 р. у Волинській, Подільській, Київській, Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях було 67 цукрових заводів, що належали дворянам, то в 1848 р. – 208, причому вартість виготовленої продукції зросла від 328,8 до 4843,7 тис. руб. сріблом»
«Книга буття українського народу»
«Історичне покликання України полягає в тому, щоб зорганізувати інших слов’ян на боротьбу за національне відродження в усіх сферах економічного, соціального й духовного життя, скасувати кріпацтво, стани, повалити самодержавство. Прийде час, коли вся слов’янщина встане й “не залишиться в ній ні царя, ні царевича.., ні князя, ні графа, ні герцога.., ні пана, ні боярина, ні холопа...”»
Кирило-Мефодіївського братство
«…політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути. …при об’єднанні вони [українці, росіяни, білоруси] повинні мати свою самостійність»
«Україна повинна була стати “непідлеглою в союзі слов'янськім”, а сам цей союз міг бути створений лише за умов ліквідації кріпацтва, “повної свободи й автономії народностей”. Очолювати федерацію, осередком якої мав стати Київ, повинен був сейм і президент. Для усіх народів передбачалися загальне виборче право, свобода совісті, освіта рідною мовою...»
«У Києві та в Малоросії слов’янофільство перетворюється в українофільство… Причетні до справи… художник.., колишній вчитель… із захопленням говорили про колишню Малоросію…»
Розповідь Тараса Шевченка про “Чорну раду” П. Куліша
Слова Т. Шевченка «Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий… за “Чорну раду”. Я вже її двічі прочитав і третій раз, і все-таки не скажу більше нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що подарував “Чорну раду” понашому»
Записка Капніста королю Прусії
«Вважаю своїм обов’язком доповісти Вашій Величності, що до мене таємно прибув дворянин із Малоросії, який твердить, що його послали мешканці цієї країни, які доведені до крайнього відчаю російською тиранією. Він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватися на протекцію Вашої Величності — в такому випадку вони спробують скинути російське ярмо…»
Хронологія
1798 р. — видання «Енеїди» Івана Котляревського.
1806–1812 рр. — російсько-турецька війна, включення Бессарабії до складу Російської імперії.
Грудень 1825 – січень 1826 рр. — повстання Чернігівського полку.
1828–1829 рр. — російсько-турецька війна, ліквідація Задунайської Січі.
1828 р. — ліквідація турецькими військами Задунайської Січі.
1830–1831 рр. — польське визвольне повстання.
1840 р. — перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
1846–1847 рр. — діяльність Кирило-Мефодіївського братства.