ZNOMax HISTORY - Тема 25. Конспект

ZNOMax HISTORY

ТЕМА 25. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Поділ західноукраїнських земель між іноземними державами

Статус території, позначеної на картосхемі штрихуванням (Східна Галичина), було визначено в 1923 р.

1918 р. — окупація румунськими військами Буковини.

1919 р. — Сен-Жерменський договір, Чехо-Словаччина приєднала Закарпаття.

1920 р. — підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії.

1923 р. — визнання країнами Антанти входження до складу Польщі Східної Галичини, саморозпуск уряду ЗУНР.

Питання ЗНО за документом

Правильні відповіді виділені жирним шрифтом

«Іменем Української Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини висловлюю проти того рішення Конференції Амбасадорів з 14 березня рішучий протест та заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі, домагається незалежної Галицької Держави вільних народів та боротиметься за неї далі».

1. Протест висловлено представникам

А) держав Осі.

Б) держав Антанти.

В) держав Четверного союзу.

Г) федерації радянських республік.

2. Хто є автором цитованого документа?

А) С. Бандера

Б) А. Волошин

В) Є. Петрушевич

Г) А. Шептицький

3. Документ створено

А) 1919 р.

Б) 1921 р.

В) 1923 р.

Г) 1925 р.

Західноукраїнські землі в складі Польщі (Галичина, Західна Волинь, Холмщина та інші)

Польща не визнавала українську державність, тому політика буля спрямована проти українців. Польща умовно поділила землі на Польщу «А», тобто корінні землі, та Польщу «Б», де перебувала значна частина українців та білорусів, які отримали назву Східні креси. На Східних кресах гальмувалась промисловість, влада не була зацікавлена в розвитку цього регіону, а землі роздавали переважно полякам, які змішували склад населення та асимілювали (денаціоналізували) населення — так діяла політика поляків — осадництво. Освіта українською була досить обмежена, а вищої освіти не було зовсім, тому українці створили власний Український таємний університет, що діяв у 1920-х рр.

У 1930 р. влада Польщі провела політику «пацифікації»: побиття, арешти, згортання українських організацій, нищення майна. Політика «пацифікації» розпочалася за наказом Юзефа Пілсудського.

Створення Українського націонал-демократичного об'єднання (УНДО)

У 1925 р. було створено Українське націонал-демократичне об'єднання (УНДО), що діяло в Польщі. Одним із фундаторів, а згодом і керівником був Василь Мудрий. УНДО було найпопулярнішою й найвпливовішою партією та базувалось на легальній ліберальній діяльності. УНДО мало найбільше представництво в польському Сеймі в 1920 – 1930-х рр.

Питання ЗНО за документом

Правильні відповіді виділені жирним шрифтом

«...Від нинішнього дня весь український національний табір виступає як одна цілісність, стає в одній оборонній і бойовій лаві, в одній суцільній фаланзі під назвою Українського Національно-Демократичного Об’єднання... Для здійснення права нації [права самовизначення українського народу] УНДО змагатиметься всіма доцільними засобами, визнаючи лише ті акти й рішення, які створюють представники українського народу легально, відкидаючи всі акти насильства... УНДО обстоюватиме й розбудовуватиме єдиний український національний фронт, прагнучи до культурної, економічної й політичної спільності української нації...»

1. У якому році оприлюднено цитований документ?

А) 1921 р.

Б) 1925 р.

В) 1929 р.

Г) 1938 р.

2. Держава, у якій постала згадана в документі організація, — це

А) Польща.

Б) Румунія.

В) Угорщина.

Г) Чехо-Словаччина.

3. Згідно із цитованим документом «для здійснення права нації УНДО...» мала

А) долучитися до політичного життя країни.

Б) обмежуватися лише культурницькою діяльністю.

В) вести підпільну збройну боротьбу проти чинної влади.

Г) пропагувати в суспільстві форми радянської державності.

Радикалізація українського руху

Ще в 1920 р. була створена Українська військова організація (УВО) на чолі з Євгеном Коновальцем. У 1929 р. УВО об'єдналась з іншими організаціями в Організацію українських націоналістів (ОУН) у Відні (Австрія), керівником ОУН став Євген Коновалець. Ідеологією ОУН був інтегральний націоналізм. Найвідомішою подією діяльності ОУН було вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького в 1934 р., яке організував Степан Бандера. Влада Польщі провела суд над членами ОУН, Степана Бандеру та інших діячів засудили на довічне ув'язнення.

У 1938 р. Євген Коновалець був вбитий радянським агентом. Місце Є. Коновальця зайняв Андрій Мельник.

Плакат та транспарант, що відображають ідеологічні гасла Організації українських націоналістів (ОУН)

Євген Коновалець

Андрій Мельник

Степан Бандера

Українські землі в складі Румунії (Буковина та Бессарабія)

Політика Румунії щодо українців була найжорсткішою порівняно з Польщею та Чехо-Словаччиною. У 1920-х рр. було ліквідовано всі українськомовні школи. У Румунії діяла лише одна політична партія, яка знаходилась в Галичині — Українська національна партія (УНП) на чолі з Володимиром-Сергієм Залозецьким-Сасом.

У 1924 р. Румунію охопило Татарбунарське повстання — інспіроване більшовиками селянське повстання у Буджаку проти румунської влади. Повстання тривало з 15 по 18 вересня 1924 року. Його очолив прорадянський революційний комітет, який закликав до створення «Молдавської радянської республіки» та припинення «румунської окупації».

Західноукраїнські землі в складі Чехо-Словаччини (Закарпаття)

Чехо-Словаччина була найлояльнішою державою щодо українців. У Чехо-Словаччині діяли українська школи, а також був відкритий Український вільний університет у Празі.

Після Мюнхенської угоди становище Чехословаччини стало погіршуватися. У 1938 р. Підкарпатська Русь (Карпатська Україна) отримала автономію в складі Чехо-Словаччини, було створено Карпатську Січ. У січні 1939 р. було засновано Українське національне об'єднання (УНО).

14 березня угорські війська розпочали наступ на Чехо-Словаччину, а 15 березня почалися бої за Хуст. 15 березня 1939 р. було проголошено незалежність Карпатської України, президентом якої став Августин Волошин:

один із засновників та провідний діяч Учительської громади Підкарпатської Руси (1929–1939 р.);
президент Карпатської Русі (15 березня 1939 р.);
після нападу Угорщини емігрував у Прагу, де став ректором Українського вільного університету;
у 1945 р. був заарештований радянськими спецслужбами.

«Підкарпатська Русь» — офіційна назва в 1920-х – 1930-х рр. українських земель у складі Чехословаччини.

Августин Волошин

Штрихуванням позначено території Карпатської України

Плакат 1938 р., що зображує воїна Карпатської Січі, на щиті зображено герб Підкарпатської Русі (Карпатської України).

Агітаційний плакат 1938 року

Газетна публікація, зображена на фото, інформує читачів про події в Закарпатті.

Напис на листівці: «Громадяне! Українці-Українки! Пам’ятайте, що 12 лютого Ви обираєте свій перший сойм! На чолі кандидатів: Батько Прем’єр о. Августин Волошин та міністр Юліан Ревай. Чи Ви вірите цим людям? ТАК!»

Вибори до сойму Підкарпатської Русі (Карпатської України), лютий 1939 р. Листівку присвячено події, що була передумовою для проголошення незалежності Карпатської України.

Фото, що ілюструє події на початку 1939 р., на фото зображено війська Карпатської Січі.

Питання ЗНО за документом

Правильні відповіді виділені жирним шрифтом

«Ще не минуло місяця, як ми вдало перейшли кордон і вступили до лав Січі й уже вчора зіткнулися з наступом ворожого війська та прийняли нерівний бій. Сьогодні Сойм проголосив незалежність Карпатської України. Новообраний Президент відразу звернувся до Німеччини з проханням про взяття країни під охорону Рейху та недопущення захоплення її. Відповіді ще немає…»

1. Цитований лист написано в

А) листопаді 1938 р.

Б) березні 1939 р.

В) серпні 1940 р.

Г) червні 1941 р.

2. Про «наступ ворожого війська» якої держави йдеться в листі?

А) Румунії

Б) Угорщини

В) Чехо-Словаччини

Г) Радянського Союзу

3. Укажіть фото згаданого в листі «новообраного Президента».

Газети 1939 р.

Проголошення незалежності Карпатської України, 15 березня 1939 р.

Напад угорських військ на Хуст, 15 березня 1939 р.

Історичні документи

Політика Польщі щодо західноукраїнських земель (осадництво)

«Уряд запланував високі темпи “осадження” колоністів на Східних кресах: у 1921 році — 8 тис. осіб, у 1922 році — 20 тис. осіб...»

Створення Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), 1925 р.

«Від нинішнього дня весь український національний табір виступає як одна цілісність, стає в одній оборонній і бойовій лаві, в одній суцільній фаланзі під назвою УНДО...»

Про Василя Мудрого

«Одночасно з роботою в Таємному університеті... стає членом Головної управи товариства "Просвіта", ...із середини 1920-х років виступає одним із фундаторів Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) — найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії 1920-x – 1930-х pp.»

Політика «пацифікації», 1930 р.

«У селі Копилів Сокальського повіту Львівського воєводства знищено приміщення читальні, подерто бібліотечні книжки й портрети Шевченка та Франка. Після знищення читальні вишикувано людей перед читальнею і змушено їх кричати: "Хай живе Пілсудський!"»

Суд над членами ОУН, ув'язнення Степана Бандери, 1934 р.

Вирок прозвучав доволі трагічно: Бандеру, Лебедя і Карпинця засуджено до смертної кари... Але згідно з амністією смертну кару замінено на довічне ув'язнення... Підсудні вислухали вирок спокійно, а Бандера тa Лебедь вигукнули: "Хай живе Україна!"...»

Уривкок історичного джерела, що відображає один із заходів, спрямованих на асиміляцію українців у 1920–1930-х рр.

«Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з викладанням українською мовою, наголосивши, що громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту тільки в ...школах із румунською мовою викладання...»

Уривок, що дає визначити історико-географічний регіон — Закарпаття

«...[регіон] на підставі Договору від 10 вересня 1919 р., укладеного в Сен-Жермен ан Ле, [увійшов] як автономна одиниця в межі Чехословацької Республіки, возз'єднується... зі своєю споконвічною Батьківщиною Україною...»

Політика Чехо-Словаччини щодо українців

Історик Я. Грицак у праці «Нариси історії України» зазначив: «...Політика стосовно національних меншин стала пробним каменем для демократичного устрою тих держав, які виникли в Центральній та Східній Європі після Першої світової війни». Країна, на думку автора та більшості істориків, у період 1920-х – 1930-х рр. стала «єдиною, яка більш-менш задовільно склала цей іспит на демократію...» стосовно українців.

Скликання першого сойму в Карпатській Україні, лютий 1939 р.

«Громадяни! Українці-Українки! Пам'ятайте, що 12 лютого Ви виберете свій перший сойм! На чолі кандидатів стоять: батько прем'єр отець Августин Волошин та міністр Юліян Ревай...»

Терміни з програми ЗНО

Осадництво — політика уряду Польщі здійснена в 1920-х роках з метою заселення територій де проживали українці військовими й цивільними колоністами-поляками, що призвело до асимиляції українців

Пацифікація — гоніння на українців за вказівкою Юзефа Пілсудського у 1930 р. проводилося на Галиччині. Характеризувалося заарештуванням, побиттям, вбивством українців, розгромленням українських бібліотек, установ, організацій і таке інше

Інтегральний націоналізм — політична ідеологія, яка була створена Донцовим, бере у собі мету творення своєї нації понад усе будь-якими засобоми. Офіційна ідеологія ОУН.

Русинство — (від слова Русь) термін щодо людей, які перебували на території Закарпаття та вважали себе окремим народом.

Політична еміграція — добровільне чи вимушене переселення зі своєї батьківщини через політичні обставини.